Королівський кодекс (Старша Едда)
Королівський кодекс | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | рукопис | |||
Мова | давньоскандинавська мова | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Королі́вський ко́декс (лат. Cōdex Rēgius; ісл. Konungsbók, букв. — «Королівська книга») — давньоісландський рукопис, у якому збереглася Старша Едда, і який є основним джерелом для більшості поем, що містяться в ній. Умовне позначення — GKS 2365 4to. У наукових текстах позначення зазвичай скорочують, як [R] для Cōdex Rēgius або [K] для Konungsbók[1].
Опис[ред. | ред. код]
Cōdex Rēgius має розмір 19 на 13 см і складається з 45 веленевих аркушів, ще 8 аркушів втрачено. З 31 пісні, що збереглася, 11 прийнято виділяти, як пісні про богів, тоді як інші 20 називають епічними піснями або піснями про героїв[2].
Кодекс написано приблизно в 1270-х роках, проте зміст значно старший. На основі палеографічних даних вважають, що рукопис Старшої Едди був повністю написав один автор у Ісландії, ймовірно, в середині XIII століття, на основі оригінальних протографів[3]. При цьому, автор невідомий, хоча є ознаки того, що автором, а скоріше компілятором, може бути Семунд Сіґфуссон (1056—1133)[4].
Про рукопис не було нічого відомо до 1643 року, коли він потрапив до Бріньольфура Свейнссона, єпископа Скалгольта. 1662 року він подарував його королю Данії Фредеріку III, звідки й пішла назва.
Довгий час рукопис зберігався в Королівській бібліотеці в Копенгагені. 21 квітня 1971 року його морем у супроводі військового ескорту повернули на історичну батьківщину в Рейк'явік[5] і передали Інституту ісландських студій Арні Маґнуссона, де він зберігається нині.
Зміст[ред. | ред. код]
- Пісні про богів
Völuspá | (Пророкування вельви) |
Hávamal | (Мова Високого) |
Vafþrúðnismál | (Мова Вафтрудніра) |
Grímnismál | (Мова Ґрімніра) |
Skírnismál | (Мова Скірніра / Поїздка Скірніра) |
Hárbarðsljóð | (Пісня про Гарбарда) |
Hymiskviða | (Пісня про Гюміра) |
Lokasenna | (Словесні чвари Локі) |
Þrymskviða | (Пісня про Трюма) |
Völundarkviða | (Пісня про Велунда) |
Alvíssmál | (Мова Альвіса) |
- Пісні про героїв
Helgakviða Hundingsbana I | (Перша Пісня про Гельгі, вбивцю Гундінга) |
Helgakviða Hjörvarðssonar | (Пісня про Гельгі, сина Гьорварда) |
Helgakviða Hundingsbana II | (Друга Пісня про Гельгі, вбивцю Гундінга) |
Frá dauða Sinfjötla | (Про смерть Сінфьєтлі) |
Grípisspá | (Пророкування Грипіра) |
Reginsmál | (Мова Регіна) |
Fáfnismál | (Мова Фафніра) |
Sigrdrífumál | (Мова Сігрдріви) |
Велика лакуна | |
Brot af Sigurðarkviðu | (Уривок Пісні про Сігурда) |
Guðrúnarkviða I | (Перша пісня про Ґудрун) |
Sigurðarkviða hin skamma | (Коротка Пісня про Сігурда) |
Helreið Brynhildar | (Поїздка Брюнгільд до Геля) |
Dráp Niflunga | (Убивство Ніфлунгів) |
Guðrúnarkviða II | (Друга пісня про Ґудрун) |
Guðrúnarkviða III | (Третя пісня про Ґудрун) |
Oddrúnargrátr | (Плач Оддрун) |
Atlakviða | (Гренландська пісня про Атлі) |
Atlamal | (Гренландська мова Атлі) |
Guðrúnarhvöt | (Підбурювання Ґудрун) |
Hamðismál | (Мова Гамдіра) |
Велика лакуна[ред. | ред. код]
Втрачені аркуші, відомі, як велика лакуна, містили б останню частину «Мови Сігрдріви» та більшу частину «Пісні про Сігурда». Те, що залишилося від останнього вірша, складається з 22 строф так званого «Уривка Пісні про Сігурда». На думку Г. Адамса Беллоуса[en], оригінальний розмір «Пісні про Сігурда» мав бути більш ніж 250 строф.
Втрачене оригінальне оповідання збереглося в «Сазі про Вельсунґів» як проза з чотирма поетичними строфами.
Лакуна стала джерелом натхнення для англійського письменника Д. Р. Р. Толкіна (1892—1973), який намагався переказати втрачені вірші драми.
GKS 2367 4to[ред. | ред. код]
Один із чотирьох рукописів Молодшої Едди (GKS 2367 4to) також відомий під назвою Cōdex Rēgius. Рукопис складається з 55 пергаментних сторінок і датується початком XIV століття. GKS 2367 4to був частиною одного й того ж дару єпископа Бріньольфура Фредеріку III, що й рукопис GKS 2365 4to. 1985 року цю частину Королівського кодексу повернули Ісландії, де вона зберігається в Інституті ісландських студій імені Арні Маґнуссона.
GKS 1157 fol[ред. | ред. код]
Рукопис GKS 1157 fol., що містить майже повний текст ісландського судебника «Сіра гуска[sv]», також має назву Cōdex Rēgius або Konungsbók і зберігається в Королівській бібліотеці Данії в Копенгагені.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Margaret Clunies Ross, Old Icelandic Literature and Society, Cambridge University Press, 2000, ISBN 0-521-63112-2 p. 151.
- ↑ Margaret Clunies Ross, A History of Old Norse Poetry and Poetics, DS Brewer, 2011, p. 7.
- ↑ Hávamál : tradução comentada do Nórdico Antigo para o Português = Hávamál : annotated translation from Old Norse to Portuguese [Архівовано 2016-10-24 у Wayback Machine.] / Elton O. S. Medeiros. // Mirabilia: Revista Eletrônica de História Antiga e Medieval. — 2013. — № 17. — p. 547. — ISSN 1676-5818
- ↑ Katherine Holman (2003), Historical Dictionary of the Vikings, Scarecrow Press, p. 69. — ISBN 0-8108-6589-0
- ↑ Greenfield J. The Icelandic manuscripts // The Return of Cultural Treasures. — 2nd Edit.. — New York : Cambridge University Press, 1996. — P. 38. — 351 p. — ISBN 0-521-47746-8.
Посилання[ред. | ред. код]
|