Молодша Едда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Молодша Едда
Edda.jpg
Титульний лист видання XVIII століття
Автор Сноррі Стурлусон
Назва мовою оригіналу Snorra Edda
Країна Ісландія
Мова давньоісландська мова
Тема поетика, міфологія
Видавництво
Публікація близько 1225 року

Молодша Е́дда, або «Сноррова Едда» — твір середньовічного ісландського письменника Сноррі Стурлусона, написаний у 12221225 роках. Твір був задуманий як підручник поетики скальдів. Містить багатий матеріал зі скандинавської міфології.

Зміст[ред.ред. код]

Молодша Едда Сноррі Стурлусона складається з п'яти основних частин.

Пролог (Prolog Snorra-Edda)[ред.ред. код]

Пролог містить евгемеристичний християнський погляд на походження скандинавської міфології: скандинавські боги описані як троянські воїни, що покинули Трою після падіння міста (аналогічну версію в XII столітті вибрав Гальфрід Монмутський для пояснення походження британської нації). За Еддою ці воїни поселилися в Північній Європі, де місцеве населення прийняло їх, як неземних королів через їхню високу культуру й знання передових технологій. Поминальні ритуали на місцях їхніх поховань пізніше перетворилися в язичницькі культи й зробили з них богів.

Видіння Гюльві (Gylfaginning)[ред.ред. код]

Конунг Гюльві інкогніто рушив до Асґарду за знанням. Там він зустрічається з асами, що постали перед ним під іменами Високий, Равновисокій і Третій, від яких дізнається про минуле і майбутнє світу. У цій частині основні космогонічні уявлення давніх скандинавів про народження світу, створення тверді, небес, богів і людей.

Мова поезії (Skáldskaparmál)[ред.ред. код]

Докладніше: Мова поезії

Описуються загальні принципи поезії скальдів. Вводяться поняття Гейті (заміни імен) та Кеннінґ (буквально, позначення, тут: перифраза, метафора). Більша частина Мови поезії побудована як приклади кеннінґів з міфологічними роз'ясненнями.

Наприклад:

Поезія зветься «морем або вологою карлів», бо кров Квасира було налито в Одрерір перш, ніж був приготований мед, і там, в цій посудині, він і був приготований. Тому його називають «рідиною котла Одіна», як сказав Ейвінд і як вже було написано.

Перелік віршованих розмірів (Háttatal)[ред.ред. код]

У цій частині перераховано основні розміри поезії скальдів з детальними коментарями.

Списки імен (Skáldatal)[ред.ред. код]

У цій частині наводиться список скальдів починаючи від найдавніших часів і до кінця 12 століття. Імена скальдів розміщені за хронологічним принципом. Частина рукопису з іменами збереглася лише в рукописі DG 11.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Finnur Jónsson, København 1900. (повний текст)
  • Heimskringla, bd 1-3, Reykjavik, 1941–1951.
  • Snorri Sturluson. Gylfaginning. Texte, Übersetzung, Kommentar von Gottfried Lorenz. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1984. ISBN 3-534-09324-0 (На думку фахівців, коментар Лоренца до частини Gylfaginning є на сьогодні найкращим).
  • Anthony Faulkes, Oxford 1982ff. (Менш точний в коментарях у порівнянні з Лоренцом, особливо частина Gylfaginning, проте містить дві останні частини, відсутні в Лоренца, Skaldskaparmál та Háttatal.)
  • Grape, Anders. Kallstenius, Gotfried. Thorell, Olof (Trans.) (1977). Snorre Sturlusons Edda: Uppsala-Handskriften DH II, vol. II. Uppsala.
  • Faulkes, Anthony (Trans.) (1995). Edda. Everyman. ISBN 0-460-87616-3 (перевидання оксфордського видання)
  • Snorri Sturluson. 1988. Edda : Prologue and Gylfaginning. Edited by Anthony Faulkes. London : Viking Society for Northern Research. ISBN 0-903521-21-0. (ще одне перевидання)
  • Byock, Jesse (Trans.) (2006). The Prose Edda. Penguin Classics. ISBN 0-14-044755-5 (англійське кишенькове видання)
  • Die Edda des Snorri Sturluson. Ausgewählt, übersetzt und kommentiert von Arnulf Krause. Philipp Reclam, Leipzig 1947, Stuttgart 1997. ISBN 3-15-000782-8 (вибране видання німецькою, коментоване Арнульфом Краузе).
  • Младшая Эдда (послесл. М. И. Стеблина-Каменского). Ленинград, 1970.
  • Круг земной. Издание подготовили А. Я. Гуревич, Ю. К. Кузьменко, О. А. Смирницкая, М. И. Стеблин-Каменский. Москва: Наука, 1980 (перевидання 2002 р.) (Литературные памятники).

Посилання[ред.ред. код]