Дворядник прутяний
| Дворядник прутяний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Дворядник (Diplotaxis) |
| Вид: | Дворядник прутяний (D. viminea)
|
| Біноміальна назва | |
| Diplotaxis viminea | |
Дворя́дник прутяний (Diplotaxis viminea)[1] — однорічна або дворічна рослина родини капустяних.
Опис[ред. | ред. код]
Трав'яниста напіврозеткова рослина заввишки 5–30 см, терофіт, гемікриптофіт. Корінь стрижневий, тонкий. Стебла прямостоячі, голі або слабко запушені. Переважна більшість листків зібрана в розетку, стеблові листки нечисленні, розташовані біля основи стебла. Вони пірчастороздільної форми з гострими трикутнояйцеподібними лопатями.
Суцвіття — малоквіткова китиця. Квітки двостатеві, блідо-жовті. Чашолистків 4, їх довжина сягає 2–2,5 мм. Оцвітина складається з 4 оберненояйцеподібних пелюсток завдовжки 3–4 мм, звужених у «нігтик». Плід — голий стручок завдовжки 1–3,5 см. Насінини коричневі, розташовані в стручку у два ряди.
Екологія та поширення[ред. | ред. код]
Рослина посухостійка, зростає у відкритих фітоценозах: на кам'янистих схилах, у степах, садах, виноградниках, на пустирях, обабіч залізниць.[2] Віддає перевагу глинистим ґрунтам.
Квітне в червні-вересні. У природі досить часто відбувається перехресне запилення з дворядником тонколистим, внаслідок якого виник новий вид — дворядник муровий.[3]
Ареал охоплює Середземномор'я, Центральну і Східну Європу. У Середземномор'ї дворядник прутяний доволі поширений і є звичайним видом. На межі розповсюдження, наприклад, по берегах Женевського озера, у німецькій землі Верхній Рейн, у Поволжі[4], на Валдайській височині[2] трапляється зрідка.
Синоніми[ред. | ред. код]
|
|
Література[ред. | ред. код]
- Otto Schmeil, Jost Fitschen (Begr.), Siegmund Seybold: Die Flora von Deutschland und der angrenzenden Länder. Ein Buch zum Bestimmen aller wild wachsenden und häufig kultivierten Gefäßpflanzen. 95. vollst. überarb. u. erw. Auflage. Quelle & Meyer, Wiebelsheim 2011.(нім.)
- Henning Haeupler, Thomas Muer: Bildatlas der Farn- und Blütenpflanzen Deutschlands. 2. Auflage. Eugen Ulmer, Stuttgart 2007.(нім.)
- Dietmar Aichele, Heinz-Werner Schwegler: Die Blütenpflanzen Mitteleuropas. Band 3: Nachtkerzengewächse bis Rötegewächse. Franckh-Kosmos, Stuttgart 1995.(нім.)
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Plant List. [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Хомутовский М. И. Материалы к флоре сосудистых растений верховьев Западной Двины (Валдайская возвышенность) // Фиторазнообразие Восточной Европы. — 2010. — № 8. (рос.)
- ↑ Evidence from photosynthetic characteristics for the hybrid origin of Diplotaxis muralis from a C3-C4 intermediate and a C3 species. [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Раков Н. С., Саксонов С. В. Флора малых городов Ульяновской области.1.Город Новоульяновск // Фиторазнообразие Восточной Европы. — 2008. — № 6. — С. 46-95. (рос.)
| ||||||||