Intel 4040
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 Мікропроцесор Intel D4040 |
|
| Виробництво | з 1974 до 1981 |
|---|---|
| Найбільший виробник | Intel |
| Тактова частота ЦП | 500 kHz — 740 kHz |
| Набір інструкцій | 4-bit, орієнтований на BCD |
| Корпус(и) | 24 контакти DIP |
Мікропроцесор Intel 4040 був наступником Intel 4004. Він з'явився в 1974 році. 4040 виконувався за 10 мкм PMOS технологією з силіконовим затвором, був зроблений з 3,000 транзисторів і міг виконувати приблизно 60,000 інструкцій за секунду.
Зміст |
Нові функції [ред.]
- Переривання
- Покрокове виконання
Розширення [ред.]
- Набір інструкцій розширено до 60 інструкцій
- Пам'ять програм розширена до 8 КБ
- Кількість регістрів збільшена до 24
- Стек підпрограм розширено до 7 рівнів вглиб
Розробники [ред.]
Федерік Фаггін запропонував проект, зформулював архітектуру і керував розробкою. Детальний дизайн був виконаний Томом Іннесом.
Нові чіпи підтримки [ред.]
- 4201 — генератор тактової частоти від 500 до 740 кГц використовуючи кристали від 4 до 5.185 МГц
- 4308 — 1 КБ ПЗП
- 4207 — Універсальний порт виводу
- 4209 — Універсальний порт вводу
- 4211 — Універсальний порт вводу/виводу
- 4289 — Стандартний інтерфейс пам'яті (замінив 4008/4009)
- 4702 — 256 байт UVEPROM
- 4316 — 2 КБ ПЗП
- 4101 — ОЗП на 256 4-біт слів
Джерела [ред.]
- Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
