Оман блошиний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Inula conyza)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оман блошиний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Inuleae
Рід: Оман (Inula)
Вид: Оман блошиний
Inula conyzae
(Griess.) DC., 1836
Синоніми
Aster conyzae Griess.
Pentanema conyzae (Griess.) D. Gut. Larr. et al.
Посилання
Віківиди: Inula conyzae
IPNI: 225811-1 915087-1, 225811-1
NCBI: 119177

Оман блошиний[1][2], оман блошник[1] (Inula conyza, Inula conyzae чи Pentanema conyzae) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі, Алжирі, Західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

ілюстрація

Трава дворічна чи багаторічна 50–80 см заввишки. Стебло пряме, неглибоко борозенчасте, вгорі гіллясте, часто бурувато-червоне. Прикореневі листки черешкові, від довгастих до оберненоланцетоподібних, завдовжки 7–15 см і шириною 2–4 см. Стеблові листки чергові, сидячі, від довгастих до вузько-яйцеподібних, 5–14 см завдовжки та 2.5–4.5 см завширшки. Квітки від жовтувато-коричневих до фіолетових. Плід — горіх[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі від Португалії до України, в Алжирі, Західній Азії[4][5][6].

В Україні вид зростає на сухих схилах, вапнякових скелях, серед чагарників і на узліссях — у західному Поліссі і західному Лісостепу, зрідка; в гірському й південному Криму, більш-менш звичайно[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Inula conyza // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 326. (рос.)(укр.)
  3. Botany.cz. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 14.09.2019. (чеськ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 14.09.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 14.09.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 14.09.2019. (англ.)