Яструб-крикун світлий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Melierax canorus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яструб-крикун світлий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Яструб-крикун (Melierax)
Вид: Яструб-крикун світлий
Melierax canorus
(Thunberg, 1799)
Підвиди
  • M. c. argentior - Clancey, 1960
  • M. c. canorus - (Thunberg, 1799)
Посилання
Вікісховище: Melierax canorus
Віківиди: Melierax canorus
EOL: 1047585
ITIS: 175518
МСОП: 22695438
NCBI: 387834
Fossilworks: 369649
Молодий світлий яструб-крикун, Намібія

Яструб-крикун світлий[2] (Melierax canorus) — хижий птах роду яструбів-крикунів родини яструбових ряду яструбоподібних. Мешкає на півдні Африки.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 46-60 см, розмах крил 102-123 см. Виду притаманний статевий диморфізм, самки важать 700-1300 г, самці 493-750 г. Голова, груди і верхня частина тіла світло-сірого кольору, решта тіла темно-сіраго або білого кольору. Живіт і стегні білі, окреслені сірою смугою. Крила білі. Хвіст чорнуватий, однак пера на хвості мають білі края, що контрастують з рештою хвоста. Молоди птахи мають коричнувате забарвлення і чорні смуги на хвості. У дорослих птахів очі карі, а у молодих жовті. Дзьоб червоний, з темно-сірим кінчиком.[3][4][5]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Світлий яструб-крикун мешкає на півдні Африки, від південної Анголи, північної Намібії і Ботсвани, південного Зімбабве до півдня ПАР (за винятком провінцій Квазулу-Натал і Мпумаланга). Він населяє сухі савани і напівпустелі, порслих колючим чагарником і поодинокими деревами, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Також цей вид птахів мешкає в пустелях. В місцевостях, де відсутні дерева, світлого яструба-крикуна часто спостерігали сидячим на телефонних стовпах вздовж дороги.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди M. canorus:

Раціон[ред. | ред. код]

Здебільшого здобиччю світлого яструба-крикуна стають ящірки і гризуни, а також змії, комахи, птахи і інші невелиекі ссавці. Також важливою частиною раціону є падло. За спостереженням, раціон світлих яструбів-крикунів з Намібії складався на 24% з птахів, 24% зі змій, 16% з падла, 15% з ящірок, 15% ссавців і 7% з комах.[3][6]

Розмноження[ред. | ред. код]

Сезон розмноження триває з червня по березень, з піком в липні-січні. В ПАР гніздування починається в липні-серпні і активно йде в жовтні-листопаді. В кладці 1-2 яйця білого кольору. Інкубація триває 37 днів. Пташенята залишаються в гнізді від 44 до 56 днів. Зазвичай виживає лише одне пташеня. Спостерігались випадки поліандрії.[7].[8]

Збереження[ред. | ред. код]

Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Melierax canorus. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. а б Pale Chanting-goshawk (Melierax canorus).
  4. Hockey, P.A.R.; Dean, W. R. J.; Ryan, P. G. Roberts Birds of Southern Africa (7th ed.). Cape Town: Trustees of the John Voelcker Bird Book Fund. ISBN 0620340533.
  5. Sinclair, Ian; Hockley, Phil; Tarboton, Warwick; Ryan, Peter (2011). SASOL birds of Southern Africa. Struik Nature. ISBN 978-1-77007-925-0.
  6. View of Carrion attraction: Goshawks and other birds captured on camera traps. journals.uct.ac.za (амер.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 21 травня 2018.
  7. Malan, Gerard (1 жовтня 2005). Reproductive partitioning among polyandrous alpha and beta pale chanting-goshawk males. African Zoology. 40 (2): 213—222. doi:10.1080/15627020.2005.11407320.
  8. Jenkins, A.R. Malan, G. & (1 жовтня 1996). Territory and nest defence in polyandrous pale chanting goshawks: do co breeders help?. African Zoology (англ.). 31 (4). ISSN 1562-7020. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 12 червня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]