Prunus brigantina
| Prunus brigantina | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
| Триба: | Amygdaleae |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Слива (Prunus subg. Prunus) |
| Вид: | P. brigantina
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus brigantina Vill., 1786
| |
Prunus brigantina — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це розгалужене листопадне дерево з коротким стовбуром; зазвичай 3–6 метрів заввишки[1].
Поширення, екологія[ред. | ред. код]
Ареал: Франція, Італія[2]. Населяє сухі кам'янисті схили, посушливі місця в чагарникових заростях в альпійських долинах; на висотах від 1300 до 1700 метрів[1].
Використання[ред. | ред. код]
Рослина збирається з дикої природи для отримання насіння, яке використовується для отримання олії. Рослина іноді культивується в місцевих масштабах для отримання цеї олії. Плоди їдять сирими чи приготовленими; вони мають приємну борошнисту текстуру та солодкий смак. Використовують як замінник оливкової олії у Франції. Насіння добре горить і традиційно використовується для освітлення. З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого. Це дикий родич і потенційний донор генів мигдалю, персика і нектарина, сливи, терну і черешні[1].
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Prunus brigantina. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 28.10.2022. (англ.)
- ↑ Prunus brigantina. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 28.10.2022. (англ.)
|