Софора трав'яна
| Софора трав'яна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Sophora alopecuroides L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Goebelia alopecuroides (L.) Bunge ex Boiss. Vexibia alopecuroides (L.) Yakovlev | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Софора трав'яна[1], вексибія китниковидна як Vexibia alopecuroides[2] (Sophora alopecuroides) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Євразії від Криму й Туреччини до Китаю.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 50–80(100) см завдовжки. Листки зверху густо-біло-волосисті або запушені. Квітки в густих колосоподібних мітличках. Віночок білий або кремовий. Боби 5–12 см завдовжки, запушені[2]. Насінин у бобі 3–7, жовто-коричневі[3]. Трава або напівчагарник, густо гілляста[4].
Цвіте у травні — липні, плодоносить у липні — серпні[3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у Євразії від Криму й Туреччини до Китаю[5][6][7].
В Україні вид зростає на галявинах, кам'янистих схилах — у південному Криму, дуже рідко[2].
Загрози й охорона[ред. | ред. код]
Загрозами є зменшення площ природних місць зростань унаслідок посилення антропогенного навантаження (вирубка чагарників, витоптування, забудова), також вузька стенотопність виду[3].
Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий». Охороняють у Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sophora alopecuroides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 180. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в г Червона книга України
- ↑ Flora of China. efloras.org. Процитовано 10.05.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 10.05.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 10.05.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 10.05.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
