Сфагнум оманливий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Sphagnum fallax)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сфагнум оманливий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Мохи (Bryophyta)
Клас: Сфагнопсиди (Sphagnopsida)
Порядок: Сфагнові (Sphagnales)
Родина: Сфагнові (Sphagnaceae)
Рід: Сфагнум (Sphagnum)
Вид: Сфагнум оманливий
Sphagnum fallax
H.Klinggr., 1881
Посилання
Вікісховище: Sphagnum fallax
Віківиди: Sphagnum fallax
EOL: 926625
ITIS: 548199
NCBI: 53036
The Plant List: tro-35167246

Сфагн оманливий (Sphagnum fallax Klinggr.) — вид мохів з родини сфагнових. Він є одним з мохів, які посідають провідне місце в торфоутворенні[1].

Опис[ред. | ред. код]

Рослина м'яка, досить ніжна. На поверхні боліт сфагн оманливий утворює жовто-зелені або буро-зелені пухкі дернини. Якщо висушити сфагн, він набуде білого кольору. Стебло сфагну оманливого добре розгалужене, не містить ризоїдів (несправжніх коренів), у верхній частині має вигляд головки, густо облиснене. Листки головного стебла дуже дрібні — до 3(4) міліметрів у довжину. Також листки тоненькі, яйцеподібні або трикутні, із загостреною верхівкою. Листки бічних гілочок ланцетні, по краях хвилясті, поступово звужені в дрібнозубчасту верхівку. Спорогони розвиваються на верхівках бічних пагонів. Коробочка маленька, бура.

Поширення[ред. | ред. код]

Сфагн росте в заболочених соснових, рідше мішаних лісах, на лісових болотах. Звичайно на Поліссі і в північному Лісостепу. Один з найбільш поширених торфових мохів.

Гігроскопічність[ред. | ред. код]

У цього виду, як і у всіх сфагнів, виявлена гігроскопічність — властивість поглинати вологу з зовнішнього середовища. Це відбувається тому, що у сфагнів є два види клітин — живі та мертві. Мертві клітини, які складають більшість, всередині мають порожнину, яка заповнена повітрям. Живі клітини витягнутої форми, вони оточують групи мертвих клітин. Саме в них протікає процес фотосинтезу. Коли висушений сфагн помістити у воду, він зможе увібрати в 30 разів більше вологи, ніж маса власного тіла. Це відбувається тому, що вода заповнює порожнини всередині мертвих клітин. Саме це явище називають гігроскопічністю.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Єлін Ю. Я., Грисюк М. М. Рослини луків і боліт. — К.: Рад. шк., — 1991. — С. 176