WarCraft 2000: Nuclear Epidemic

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
WarCraft 2000: Nuclear Epidemic
Розробник GSC Game World
Видавець GSC Game World
Жанр(и) RTS
Платформа  Microsoft Windows
Дата випуску 25 листопада 1998
Режим гри однокористувацька гра і багатокористувацька гра
Мова російська
Технічні деталі
Рушій DMCR
Носій CD-ROM і цифрове завантаження[d]

WarCraft 2000: Nuclear Epidemic — це неофіційне та неліцензійне продовження відеогри у жанрі стратегії в реальному часі Warcraft II, створене українською ігровою студією GSC Game World. Гра була випущена безкоштовно 25 листопада 1998 року після дев'яти місяців розробки в незавершеному стані. Разом з грою йшов початковий код гри на Visual C++[1], щоб дати можливість гравцям створювати ігри на основі рушію.

Історія створення[ред. | ред. код]

Згідно з інтерв'ю засновника GSC Game World, Сергія Григоровича, що було надруковано у «Компьютерном Обозрении» №36 (155) від 24 вересня 1998 року[2] , компанія взялися за створення гри, переслідуючи декілька цілей. По-перше, розробники бажали просто створити гарний WarCraft для себе самих. По-друге — згуртувати команду та випробувати новий рушій для стратегій. Розробляти для цього щось своє з нуля вони не хотіли, тому взявши за основу історію та юніти світу WarCraft, вигадали сюжет і зробили гру для внутрішнього використання. Новий ігровий рушій дозволяв створювати псевдотривимірні ландшафти, реальні тіні, підтримував роздільну здатність від 800 × 600 до 1600 × 1200 при частоті кадрів 25–40 fps і досить помірних системних вимогах, даючи кожному гравцю можливість мати до 8 000 юнітів на екрані.

Паралельно з тим розробники вже працювали над іншими стратегіями – DoomCraft (був припинений півроку розробки) та Козаки: Європейські війни. У вересні 1998 року Сергій Григорович виказував сподівання[2], що їх існуючи розробки та ідеї можуть зацікавити Blizzard для співпраці над наступною грою з серії WarCraft, однак з цього нічого не вийшло.

На початку 1999 року розробники поширювали цифрову копію WarCraft 2000: Nuclear Epidemic через сайт Internet WarCraft 2000[3].

Сюжет[ред. | ред. код]

За сюжетом гри, Друга Війна з Warcraft II так і не закінчилася — йдуть роки, а орки все ще намагаються захопити людські землі. За цей час в Азероті з’явилася третя сторона конфлікту: високотехнологічна раса прибульців. Інопланетян цікавили лише ресурси планети, тому вони почали постачати ворогуючим сторонам смертоносну футуристичну зброю, сподіваючись, що люди та орки самі знищать один одного, а вони стануть повноправними господарями цього світу.

Огляд[ред. | ред. код]

По суті, від оригінальної Warcraft II тут не залишилося нічого, окрім графіки та сетингу.

  • З'явилась можливість мати на екрані одночасно 1120 воїнів, та аж до 8000 одиниць юнитів на гравця.
  • Нові унікальні юніти з різними властивостями: ядерна ракета, супутник, гаубиця, засоби проти-ядерної оборони, бомбардувальник, деякі старі юніти, не використані Blizzard. Додані також нові можливості магів.
  • Посилено штучний інтелект, він аналізує дії гравця, шукає слабкі місця в обороні, застосовує облогу, бореться за ресурси. Окрім іншого, були реалізовані усі сучасні ідеї керування у стратегіях на той час – виділення типів юнітів, точки збору військ, патрулювання та багато іншого.
  • Гра підтримує більшу роздільну здатність ніж оригінал та у чотири рази більші ігрові мапи.
  • Графічні ефекти — заклинань, туману війни, диму, вогню — були візуалізовані заново.Також у грі є вступні та кінцеві анімовані заставки.
  • Підтримка до 8 гравців для гри по мережі.
  • Редактор карт.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Warcraft 2000: Nuclear Epidemic (XXI век) - PiPer.old-games.ru. piper.old-games.ru. Процитовано 20 листопада 2023.
  2. а б Данилов, Олег (14 квітня 2023). Перше інтерв’ю з Сергієм Григоровичем (1998 рік): про WarCraft 2000: Nuclear Epidemic та інші ігрові проєкти GSC Game World. mezha.media (укр.). Архів оригіналу за 20 квітня 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  3. GSC - компанія та людина. Інтерв'ю із Сергієм Григоровичем - ITC.ua. web.archive.org (рос.). 2 вересня 2017. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 20 листопада 2023.