Вулиця Митрополита Шептицького (Тернопіль)

Вулиця Митрополита Шептицького; Тернопіль
Місцевість	Центр, Оболоня
Назва на честь	Митрополита Андрея Шептицького
Колишні назви
	Маяковського, Шептицьких, Широка
Загальні відомості
Протяжність	близько 1500 м
Транспорт
Автобуси	6, 6А, 20, 20А, 23, 29, 31, 37
Тролейбуси	1, 3, 7, 8, 9
Маршрутні таксі	2, 13, 14, 17, 22, 22А, 33, 36
Зупинки громадського транспорту	4
Рух	одно- і двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Митрополита Шептицького у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Митрополита Шептицького.

Вулиця Митрополита Шептицького — вулиця у місті Тернополі. Названа на честь предстоятеля Української греко-католицької церкви митрополита Андрея Шептицького. Довжина — приблизно 1500 м, напрямок — з півночі на південь та південний захід.

Розпочинається від вулиці Князя Острозького, пролягає в напрямку до вулиці Торговиця, після перехрестя з нею простує на південь, роблячи два повороти, закінчується на перетині з вулицею Степана Будного.

До вулиці Митрополита Шептицького з лівої сторони прилучаються вулиці Липова та Оболоня, з правої сторони — Медова та провулок Цегельний.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця, яка від Микулинецької (тепер вул. Князя Острозького) збігала вниз, сягаючи Торговиці, де торгували худобою, мала промовисту назву Широка. Оточували її в основному партерові будинки, з яких деякі збереглися і досі. Ще однією прикметною ознакою цієї вулиці наприкінці XIX — початку XX ст. були механічні майстерні Антона Ольшанського. В них у Тернополі було започатковано обслуговування й ремонт перших авто, а відтак і автобусів. Будівлі справа перед «Збручем» тепер добудовані на поверх і досі використовуються.

Правда, вже на початку XX століття з'явилися й багатоповерхівки. І досі на наріжному будинку нинішньої вулиці Митрополита Шептицького можна побачити викладену цеглою дату — 1911 рік. Сьогодні характер лівої сторони вулиці визначають в основному новобудови, в перших поверхах яких розмістилися різноманітні магазини. Прикметною ознакою новітнього часу стала поява на цій вулиці банківських установ.

У 1920-х рр. вулиця була названа на честь одного із найстаріших боярських родів Галицької землі, які дали плеяду видатних церковних діячів як греко-католицького, так і латинського обряду. Серед них єпископ Варлаам Шептицький (1647 — 1715), єпископ Львівський Атанасій Шептицький (1686 — 1746), єпископ Перемишльський Атанасій Шептицький (1762 — 1779), єпископ Львівський і Київський митрополит Лев Шептицький (1717 — 1779). Зі сполонізованої вітки роду Шептицьких було ще два римо-католицькі єпископи — Єронім Шептицький та Мартин Шептицький. Отож у 20-х рр. минулого століття вулиця була названа на честь роду Шептицьких. Вже у радянські часи, у 1948 р., вулицю назвали іменем радянського поета Володимира Маяковського, яке вона носила аж до початку 1990 р. Саме тоді вулицю було названо іменем Митрополита Андрея Шептицького — видатного діяча греко-католицької церкви.^[2]

Транспорт[ред. | ред. код]

Рух автотранспорту від початку вулиці до перехрестя з вулицею Торговиця — односторонній, від вказаного перехрестя до кінця вулиці — двосторонній.^[3] Рух електротранспорту від початку вулиці до перехрестя з вулицею Торговиця — односторонній, після перехрестя тролейбуси рухаються тільки вулицею Торговиця.^[4]

Наприкінці вулиці є міст через річку Серет. Дорожнє покриття від початку до кінця вулиці — асфальт.

На вулиці розміщені три зупинки громадського транспорту:

вул. Андрея Шептицького — автобусні маршрути № 6, 6А, 13, 14, 17, 20, 20А, 22, 22А, 23, 31, 33, 36, 37, тролейбуси № 1, 3 (з 11:00 до 17:00), 7, 8, 9.
Овочевий ринок (від центру) — автобусні маршрути № 6А, 20А, 22А, 37.
Овочевий ринок (до центру) — автобусні маршрути № 5, 5А, 12, 29.