Жежерін Вадим Борисович

Жежерін Вадим Борисович
Народження	5 листопада 1946(1946-11-05) (78 років) Київ
Країна	Україна
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Членство	Національна спілка архітекторів України
Премії	Державна премія України в галузі архітектури Державна премія України в галузі архітектури
Звання	Народний архітектор України Заслужений архітектор України
Батько	Жежерін Борис Петрович
Мати	Гусєва Лідія Олександрівна
Сайт	zhezherin.com
Жежерін Вадим Борисович у Вікісховищі

Жеже́рін Вади́м Бори́сович (нар. 5 листопада 1946(19461105), Київ) — радянський і український архітектор. Дійсний член Академії архітектури України, голова Київської організації Національної спілки архітекторів України (з 1990 р.). Член комітету по Державних преміях України в галузі архітектури, Президент Міжнародної асоціації Спілки архітекторів СНД (1996—1997), президент Архітектурної ради Центральної і Східної Європи (1998—2000). Керівник персональної архітектурної майстерні АБК «Жежерін».

У 1970 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Працював у проєктному інституті «Київпроект».

Основні праці

• Забудова житлового масиву Теремки-2, мікрорайонів на житлових масивах Лівобережний, Південна Борщагівка, Синьоозерний (Київ, 1972—1989).
• Комплекс Центральних залізничних кас та готелю «Експрес» (Київ, 1978—1985).
• Реконструкция площі Українських Героїв (Київ, 1979—1996).
• Станції київського метрополітену «Площа Українських Героїв» (1981), «Золоті ворота» (1989), інженерний корпус Київського метрополітену та комплекс «Київ-Донбас» на площі Українських Героїв
• Реконструкція району в межах вулиць В'ячеслава Чорновола — Дмитрівської — Павловської (Київ, 1981—1999).
• Реконструкція кварталу по вул. Володимирській, 47-53.
• Забудова і реконструкція Бессарабського кварталу (Київ, 2001—2005).
• Житлові будинки по вул. Богдана Хмельницького, 39, вул. Володимирській, 79, вул. Тургенєвській, 45–49, вул. Павлівській, 37/32.
• Спасо-Преображенський собор в Ліко-граді (Київ, вул. Самійла Кішки (Маршала Конєва), 3а).

Відзнаки

Заслужений архітектор України (1997), лауреат Державної премії України за архітектуру станції метро «Золоті ворота» (1991), за реконструкцію площі Льва Толстого в місті Києві (1998), народний архітектор України (2004).

Сім'я

Батько — Жежерін Борис Петрович, український радянський архітектор, заслужений архітектор УРСР, лауреат Державної премії УРСР по архітектурі (1990). Мати — Гусєва Лідія Олександрівна (1918 р.н.) — архітектор, керівник архітектурно-планувальної майстерні № 2 інституту «Діпромісто» (1944—1979), керівник проєктів будівництва міста Кузнецовська, мікрорайону «Український» у зруйнованому землетрусом Ташкенті, житлових будинків № 24, 24-а по вулиці Січневого повстання (нинішня адреса — Лаврська вулиця, 4, 4-а), будинку № 129—131 по Червоноармійській вулиці (нині — Велика Васильківська вулиця), № 34-а по вулиці Кірова (нині — вулиця Михайла Грушевського) в Києві та ін

Зображення

• 
  Площа Українських Героїв
• 
  Станція метро «Площа Українських Героїв»
• 
  Станція метро «Золоті ворота»

Посилання

• Жежерін Вадим Борисович на сайті who-is-who.com.ua [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)

Джерела

• Жежерін Вадим Борисович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 244 . — ISBN 5-88500-042-5.
• Київський літопис XXI століття: Визначні імена та підприємства України / АПН України, АМН України; Редкол.: А. К. Шидловський та ін. — 3-тє вид. — К.: Видав. центр «МЕТР», 2003. — С. 289—290. — ISBN 966-96308-1-9
• Олійник О. П. Жежерін Вадим Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 527–528. — ISBN 978-966-02-5720-7. [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]