Вулиця Михайла Грушевського (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Михайла Грушевського
Київ Київ
Mykhaila Hrushevskoho street in Kyiv.jpg
Місцевість Липки
Район Печерський
Історична інформація
Назва на честь Михайла Грушевського
Колишні назви Олександрівська вул., вул. Революції, Доктор Тодт штрассе, вул. Кірова
Протяжність 1 540 м
Координати початку 50°27′06″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.451806° пн. ш. 30.52806° сх. д. / 50.451806; 30.52806Координати: 50°27′06″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.451806° пн. ш. 30.52806° сх. д. / 50.451806; 30.52806
Координати кінця 50°26′37″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.443750° пн. ш. 30.545194° сх. д. / 50.443750; 30.545194
Поштові індекси 01008, 01021, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Line 1.svg «Арсенальна»
Автобуси А 24, 55, 62
Трамваї лінія існувала з 1894 до 1998 років
Зупинки громадського транспорту «Вулиця Грушевського», «Садова вулиця», «Кріпосний провулок», «Арсенальна площа»
Рух двосторонній
Покриття бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Маріїнський палац
Вулиця Михайла Грушевського на Вікісховищі

Ву́лиця Миха́йла Груше́вського — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від Європейської до Арсенальної площі.

Прилучаються вулиця Хрещатик, Володимирський узвіз, Петрівська алея, Музейний провулок (двічі), вулиці Садова та Шовковична, Площа Конституції, Липська вулиця, Кріпосний провулок, вулиці Московська та Івана Мазепи.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла вздовж давнього Іванівського шляху, відомого від часів Київської Русі. Найдавніша частина вулиці, що почала забудовуватися з середини XVIII століття, припадає на відрізок між Кріпосним провулком і Арсенальною площею. З середини ХІХ століття вулиця Михайла Грушевського разом з нинішніми Володимирським узвозом і вулицею Петра Сагайдачного складала єдину Олександрівську вулицю, що у березні 1919 році отримала назву ву́лиця Револю́ції, з 1934 року — вулиця Кірова[1], на честь радянського партійного і державного діяча Сергія Кірова (назву підтверджено 1944 року[2]). Під час окупації міста у 1941–1943 роках — Д́октор-Тодт-штрасе. До 1955 року до складу вулиці Михайла Грушевського входив також Музейний провулок. Сучасна назва на честь українського історика і політичного діяча М. С. Грушевського — з 1991 року[3].

У другій половині січня 2014 на початковому відтинку вулиці Михайла Грушевського (між Європейською площею і Музейним провулком) точилися багатоденні масові сутички між учасниками Євромайдану і підрозділами МВС.

Громадський транспорт[ред.ред. код]

Лінію трамваю було прокладено вулицею 1894 року. За часів Російської імперії вулицею курсували маршрути № 3 та № 7. Згодом — у 1920–40-і роки — тут проходили маршрути № 3 та № 18 (на відтинку від Кріпосного провулку до Арсенальної площі). З 1950-х років було відкрито маршрут № 20 (сполучав Контрактову площу із Києво-Печерською лаврою), що було закрито 1960 року.

Потім, з 1960 року, по вулиці ходив тролейбус № 20, який курсував від Києво-Печерської лаври до площі Льва Толстого. Цей маршрут тролейбуса був єдиним, який курсував по Хрещатику. У березні 2001 року маршрут тролейбуса тимчасово закрили, а на його місці за схожим маршрутом запустили автобус № 24.

Ще раніше на ділянці вулиці від станції метро «Арсенальна» до Будинку Офіцерів (що на розі з Кріпосним провулком) курсували трамваї № 27 (від Воскресенки — до Палацу спорту; діяв з 1962 по 1998 роки) та № 35 (від Березняків до залізничного вокзалу; діяв з 1970 по 1995 роки). Але обидва маршрути скасували, а рейки у 1998–1999 роках демонтували. Частину колишніх трамвайних маршрутів зараз обслуговує автобус № 55 (від Ленінградської площі до станції метро «Палац Спорту»).

Єдиний маршрут, який залишився за останні 10 років — маршрут автобусу № 62. Але й він зазнав змін. Раніше він курсував від Контрактової площі до Печерського моста, а зараз маршрут подовжений на дві зупинки — до Ботанічного саду (нового), таким маршрутом раніше у години «пік» рухався автобусний маршрут № 15.

Курсує кілька маршрутів маршрутного таксі.

Будівлі і заклади[ред.ред. код]

Музеї:

Театри:

Бібліотеки:

Наукові установи:

Стадіони, спортивні бази:

Органи державної влади:

Іноземні посольства та консульства:

Парки та сквери:

Міністерства України:

Будинки та палаци культури:

Громадські організації

Готелі:

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

Державний реєстр національного культурного надбання:

Зображення Дошка Найменування пам'ятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
та № у комплексі
Загальний вид Маріїнського палацу.jpg Маріїнський палац (мур.) 1752—1870 роки вул. Грушевського, 5а 12 / 0
NAMU.jpg Будинок Музею старожитностей і мистецтв (мур.) 1897—1900 роки вул. Грушевського, 6 903 / 0
Government Building.JPG Будинок Уряду України (мур.) 1936—1938 роки вул. Грушевського, 12/2 2-Н / 0

Державний реєстр нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення:

Зображення Дошка Найменування памятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
Гімнастичний зал стадіону «Динамо» ім. Лобановського 1951 вул. Грушевського, 3 411/1-КВ
UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 192.jpg Головне спортивне ядро стадіону «Динамо» ім. Лобановського 1931—1936 —спорудження;
реконструкції: 1956-66,
1977-80, поч. 1990-х
вул. Грушевського, 3 411/2-КВ
Stadion DK.JPG Головний вхід до стадіону «Динамо» ім. Лобановського 1936 вул. Грушевського, 3 411/3-КВ
Будинок Київської удільної контори 1871—1876 — дата спорудження;
1885-87, 1875-83,
1952-56 —дати подій
вул. Грушевського, 7 392-Кв
Будинок прибутковий Сер. XIX ст., 1894 р вул. Грушевського, 8/16 413-Кв
Будинок житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець» 1929—1931 вул. Грушевського, 28/2
(пров. Кріпосний 2/28)
393-Кв
Karakis Kiev bldgs. Jan 2011 - 01 House of the Red Army and Navy, 1933.JPG Будинок військової школи 1914—1918 pp. 1931 р. вул. Грушевського, 30/1
(пров. Кріпосний 1/30)
394-Кв
Будинок 1967 року по вулиці Михайла Грущевського (Київ).jpg Будинок 1967 по вулиці Михайла Грущевського (дошка) (Київ).jpg Будинок житловий, в якому проживали Володимир Лавриненко і Олександр Покришкін 1967 вул. Грушевського, 34а 395-Кв

Меморіальні та анотаційні дошки[ред.ред. код]

Зображення Кому присвячено Адреса Дата встановлення
Меморіальна дошка Івану Білодіду (Київ).jpg Білодіду Івану Костянтиновичу, бронза, барельєфний портрет; скульптор Валентин Борисенко, архітектор А. І. Чемерис вул. Михайла Грушевського, 4 1984
Меморіальна дошка Федіру Шевченку (Київ).jpg Шевченку Федіру Павловичу вул. Михайла Грушевського, 4
Меморіальна дошка Олександру Бойченку (1) (Київ).jpg Бойченку Олександру Максимовичу, бронза, граніт, барельєфний портрет; скульптор В. І. Оснач, архітектор І. Л. Шмульсон вул. Михайла Грушевського, 9/2 1959
Тут збиралися декабристи в 20-х роках XIX ст. вул. Михайла Грушевського, 14 грудень 1925
Меморіальна дошка Олександру Пушкіну (Київ).jpg Пушкіну Олександру Сергійовичу вул. Михайла Грушевського, 14
Меморіальна дошка Володимиру Леонтовичу (Київ).jpg Леонтовичу Володимиру Миколайовичу вул. Михайла Грушевського, 16
Майбороді Георгію Іларіоновичу, скульптор Олександр Скобліков вул. Михайла Грушевського, 16 1995
Шамілю вул. Михайла Грушевського, 28/2
[[Файл:|100пкс]] Лавриненку Володимиру Дмитровичу вул. Михайла Грушевського, 34а
Меморіальна дошка Олександру Покришкіну (Київ).jpg Покришкіну Олександру Івановичу вул. Михайла Грушевського, 34а

Примітки[ред.ред. код]

  1. Про заходи до увічнення пам'яті тов. Кірова С. М. на Україні // «Пролетарська правда» № 298 (3900). — 1934. — 28 грудня. — С. 1. Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3864, арк. 79–81. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.