Павлівська вулиця (Київ)
| Павлівська вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Солдатська слобідка |
| Район | Шевченківський |
| Колишні назви | |
| Павлівський провулок, вулиця Академіка Павлова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 710 м |
| Координати початку | 50°27′11″ пн. ш. 30°29′36″ сх. д. / 50.453250° пн. ш. 30.493389° сх. д.Координати: 50°27′11″ пн. ш. 30°29′36″ сх. д. / 50.453250° пн. ш. 30.493389° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′05″ пн. ш. 30°29′01″ сх. д. / 50.451528° пн. ш. 30.483778° сх. д. |
| поштові індекси | 01135, 01054 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Лук'янівська», «Вокзальна» |
| Автобуси | А 119 (по вулиці В'ячеслава Чорновола) |
| Трамваї | Т 15, 18 (Дмитрівською вулицею) |
| Тролейбуси | Тр 19, 19Д, 33 (Вулицею Чорновола) |
| Маршрутні таксі |
Мт 464, 496, 499, 500, 558 (Вулицею Чорновола) Приміський 302, 820 (по вулиці В'ячеслава Чорновола) |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11233 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414817 |
| Мапа | |
 | |
 Павлівська вулиця у Вікісховищі | |
Па́влівська ву́лиця[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Солдатська слобідка. Пролягає від перетину Гоголівської вулиці та вулиці Володимира Винниченка до вулиці Чорновола.
Прилучаються вулиці Олександра Кониського, Дмитрівська і Золотоустівська.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця запроектована у 30-ті роки XIX століття (одна з перших згадок — 1838 року) на Солдатській слобідці. Реально прокладена у 1850-х роках. Простягалася до Золотоустівської вулиці. У 70-х роках XIX століття продовжена до сучасних розмірів. У 1883 році згадується також як Павлівський провулок. У 1900-х роках було побудоване продовження Павлівської вулиці між Гоголівською та Обсерваторною вулицями — Новопавлівська вулиця (тепер — вулиця Володимира Винниченка).
В 1910-1959 роках вулицею пролягала трамвайна лінія від Хрещатика до кінця вул. Керосинної (Шолуденка).
У 1939 році вулицю було об'єднано з Новопавлівською вулицею під назвою вулиця Академіка Павлова[2], на честь вченого Івана Павлова. Історичну назву вулиці відновлено 1944 року[3].
Забудова[ред. | ред. код]
За міським розкладом Павлівська вулиця належала до 4-го розряду, 1914 року переведена одразу до 1-го розряду. Забудова переважно складалася з малоповерхових обивательських споруд і окремих промислових підприємств (ковбасна фабрика Бульйона, асфальтовий завод Суського). Значна частина забудови XIX — початку XX століть ще збереглася.
Історичну цінність має будинок № 9. Споруджений у 90-х роках XIX століття, він належав особистому почесному громадянинові Василю Яковичу Удовенку. Одноповерхова з підвалом кам'яниця являє собою характерний тип київських особняків кінця XIX століття. У 1943 році, після визволення Києва від німецьких військ, в особняку оселився член Військової ради 1-го Українського фронту Микита Хрущов. Наприкінці 1943 року якось вночі на район було скинуто дві пари бомб, які пошкодили кілька сусідніх будинків. Того ж дня Микита Хрущов виїхав з будинку № 9 та оселився у садибі на вулиці Герцена, 14.
Архітектурну цінність мають прибутковий будинок № 10 та будинок № 13/48, зведений у 1930 році у стилі конструктивізм.
Видатні люди, пов'язані з Павлівською вулицею[ред. | ред. код]
У будинку № 9 у 1943 році мешкав Микита Хрущов. У будинку № 8 проживав художник-графік Володимир Юнг, а у будинку № 10 — графік, професор Художнього інституту Іларіон Плещинський (1892–1961).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У довідниках «Вулиці Києва», виданих у 1958, 1975 та 1979 роках — Павловська вулиця.
- ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 серпня 1939 року № 1148/25 «Про перейменування вулиць по Молотовському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11829. Арк. 44–47. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
- ↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Павлівська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Павловська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 228.
- Павловська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 125.
- Павловська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 179.
- Павлівська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 160. — ISBN 5-88500-070-0.
- Павлівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 185. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Вулиця Павлівська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Друг О. М., Малаков Д. В. Особняки Києва. — К.: «Кий», 2004. — 823 с. — ISBN 966-7161-60-9.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 415. (рос.)
- Малаков Д. В. Прибуткові будинки Києва. — К.: «Кий», 2009. — 383 с. — ISBN 978-966-8825-53-8.
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 141–142. — ISBN 978-966-8999-05-5.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
