Жуанот Мартурель
| Жуанот Мартурель | |
|---|---|
| кат. Joanot Martorell | |
 | |
| Народився |
1413[2], 1413[1] або 1410[4][3] Валенсія, Іспанія[4][3] |
| Помер |
1465[1][2][3] або квітень 1465[4] Валенсія, Іспанія[4] або Барселона, Іспанія[3] |
| Країна |
 Валенсія (королівство) |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | каталанська[5] |
| Magnum opus | Tirant lo Blancd |
| Військове звання | лицар |
| Брати, сестри | Jofré Martorelld |
Жуанот Мартурель (кат. Joanot Martorell, між 1405 і 1415, Валенсія — березень або квітень 1468 Чіривелья, Валенсія) — валенсійськоий письменник, автор першого лицарського роману «Тирант Білий», написаного валенсійською каталонською мовою.
Біографія[ред. | ред. код]
З аристократичної родини. Прожив бурхливе життя, повне подорожей, лицарських боїв і любовних авантюр. До нас дійшли, у формі офіційних послань і завірених герольдами актів, три його виклики на поєдинок. У пошуках арбітра для першого з них, приводом для якого послужило порушення шлюбної обіцянки, даного його сестрі, Мартурель в'їхав у Лондон. До кінця життя зубожів.
Творчість[ред. | ред. код]
Писав листи про свої бойові подвиги, переклав стараанглійську поему «Гі з Варвіка» (під час перебування в Англії), яка частково увійшла в роман «Тирант Білий». Залишився відомий романом «Тирант Білий», про який з похвалою відгукнувся Сервантес в «Дон Кіхоті».
Відгук Сервантеса[ред. | ред. код]
- З нами хресна сила! — Закричав священик. — Як, і Тирант Білий тут? Дайте мені його, друг, це ж скарбниця насолод і поклади утіх. У ньому виведені доблесний лицар дон Кіриелейсон Монтальванський, брат його, Томас Мантальванський, і лицар Фонсека, в ньому зображується битва відважного Тиранта з догом, в ньому описуються хитрості діви Радості, шури-мури вдови Патрафіри і, нарешті, серцева схильність імператриці до її конюха Іполита. Запевняю вас, любий друже, що в міркуванні складу це найкраща книга в світі. Лицарі тут їдять, сплять, помирають на своєму ліжку, перед смертю складають заповіт, і ще в ній багато такого, що в інших книгах цього сорту відсутня. З усім тим автор її навмисне нагородив стільки всяких дурниць, що його слід було б засудити до довічної каторги . Візьміть її з собою, прочитайте, і ви побачите, що я сказав про неї справжню правду.
Визнання[ред. | ред. код]
Роман Мартуреля перевидається дотепер, а в іспаномовному світі існують його переклади для дітей. Майстерність Мартуреля пильно аналізує Маріо Варгас Льоса. Фільм за романом зняв каталонський кінорежисер Вісенте Аранда (2006, серед інших, у фільмі зайняті Вікторія Абриль і Джанкарло Дженніне).
Література[ред. | ред. код]
- Chiner J.J. El viure novel·lesc: biografia de Joanot Martorell. Alcoi: Marfil, 1993
- Villalmanzo Cameno J. Joanot Martorell: biografía ilustrada y diplomatario. Valencia: Ajuntament de Valencia, 1995
- Actes del col·loqui internacional Tirant lo Blanc: l'albor de la novel.la moderna europea: estudis crítics sobre Tirant lo Blanc i el seu context = Études critiques sur et autour de Tirant le Blanc/ Jean Marie Barberà, ed. Barcelona: Publicacions de l'Abadia de Montserrat, 1997
- Terry A. Tirant lo Blanc: new approaches. Woodbridge; Rochester: Tamesis, 1999
- Pujol J. La memòria literària de Joanot Martorell: models i escriptura en el Tirant lo Blanc. Barcelona: Publicacions de l'Abadia de Montserrat; Curial Edicions Catalanes, 2002.
Посилання[ред. | ред. код]
- [1] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Сторінка [Архівовано 15 вересня 2014 у Wayback Machine.] на сайті IMDB
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118782371 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Diccionari de la traducció catalana / за ред. Montserrat Bacardí i Tomàs, Pilar Godayol i Nogué — 2011.
- ↑ а б в г д Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.