Китаєнко Дмитро Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Китаєнко Дмитро Георгійович
рос. Дмитрий Китаенко
Основна інформація
Дата народження 18 серпня 1940(1940-08-18)[1][2][…] (83 роки)
Місце народження Ленінград[d]
Громадянство Росія і СРСР
Професії диригент
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Відомі учні Igor Dronovd
Жанри класична музика
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
орден Дружби народів
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Премія Ленінського комсомолу Державна премія РРФСР імені М. І. Глинки
CMNS: Файли у Вікісховищі

Дмитро Геогрійович Китаєнко (рос. Дмитрий Георгиевич Китае́нко, нар. 18 серпня 1940) — радянський і російський диригент.

Освіту отримав у Ленінградському хоровому училищі та Ленінградській консерваторії та аспірантурі при Московській консерваторії у професора Л. М. Гінзбурга. Був диригентом-стажистом Оперної Студії Московської консерваторії з 1966 по 1969 роки.

Стажувався в Віденській Академії музики під керівництвом професорів Г. Сваровського і К. Естеррайхера. Відвідував семінари Герберта фон Караяна.

З 1969 диригент, з 1970 по 1976 — Головний диригент Музичного театру імені Станіславського і Немировича-Данченко.

З 1990 працює за кордоном:

Дискографія Дмитра Китаенко включає повні записи симфоній Римского-Корсакова, Скрябіна, Рахманінова, Гріга, Стравінського, Шостаковича, Прокоф'єва; запис опери Римського-Корсакова «Золотий півник», музику балету Прокоф'єва «Ромео й Джульетта», «Реквієм» В. Артемова, 6 симфоній Харальда Северуда, «Зиґфріда» Вагнера й інших записів.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

  • 1969 ― Лауреат Першого конкурсу диригентів Герберта фон Караяна в Західному Берліні.
  • 1980 — Премія ім. Ленінського комсомолу.
  • 1984 — народний артист СРСР.
  • 1988 — Державна премія РСФСР.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #134427416 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Енциклопедія Брокгауз