Adler Typ 10: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Яким (обговорення | внесок) |
Яким (обговорення | внесок) |
||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [https://www.youtube.com/watch?v=Lh-xi9A6c68 Adler 2,5 Liter Cabriolet. YouTube] |
* [https://www.youtube.com/watch?v=Lh-xi9A6c68 Adler 2,5 Liter Cabriolet. YouTube] |
||
* [http:// |
* [http://fastestlaps.com/cars/adler_25_liter_sport.html 1938. Adler Sport 2.5 Litre] (рос.) |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 13:33, 2 вересня 2014
Adler Typ 10 (Adler 2.5L) модель 1930-х років німецької компанії Adler з аерподинамічним кузовом. Модель дебютувала на новозбудованих автобанах, через що її стали звати "орлом автобану" (нім. Autobahnadler).
Історія
Карл Єншке (нім. Karl Jenschke) до листопаду 1935 був старшим інженером компанії Steyr-Daimler-Puch AG, де займався розробкою автомобіля Тип 50 ("Steyr-Baby") з обтічною формою кузова. У компанії Adler він став головним конструктором і розпочав проектування авто на заміну моделі Adler Diplomat. Коефіцієнт лобового опору кузову становив 0,36. Модель презентували на 27 Міжнародному автосалоні в Берліні на початку 1937 р.
На модель встановлювали 6-циліндровий рядний мотор об'ємом 2494 см³ з верхнім розміщенням розподільчого валу. Складовою частиною шасі (рами) була підлога салону, що дозволяло збільшити його простір при низькому розміщенні відносно дороги. До рами приварювали металевий кузов. Кузов типу 4-дверний седан виготовляла компанія Ambi-Budd, а 2- і 4-місні кабріолет фірма Karmann. Кузов седан мав великий люк майже на всю ширину даху і на 2/3 задніх дверей. При модернізації кузову 1939 розмір люку зменшили, покращили доступ до запасного колеса, змінили вигляд панелі приладів та встановили додаткові фари на крилах (згодом залишили одну). Всі колеса мали гідравлічні амортизатори і гідравлічні барабанні гальма.
На її базі 1938 почали випуск моделі Adler 2,5 Liter Sport із збільшеним степенем компресії (1 : 7,25 замість старої 1 : 6,25). Для цього замість старих карбюраторів Solexвстановили три нові, що дозволило підняти потужність до 80 к.с.
Серійне виробництво розпочалось з листопада 1937 і за три роки виготовили 5750 машин по ціні 5750 марок за седан-лімузин. кабріолет був дорожчим на 100 марок і більше, а Adler 2,5 Liter Sport вартував 8750 марок. Для прикладу лідер продажів Mercedes-Benz 230 коштував 5875 марок (седан) - 9300 марок (кабріолет.
Джерела
- Werner Oswald: Deutsche Autos 1920–1945. Motorbuch Verlag Stuttgart, 10. Auflage (1996), ISBN 3-87943-519-7.
- Michael Hundt: Windgesicht. In Oldtimer Markt, Heft 1/2011, S. 38–43.
Посилання
Примітки
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Яким (внесок, журнали) о 13:33 UTC (5347022 хвилини тому). |