Шаповал Володимир Миколайович

Шаповал Володимир Миколайович
Володимир Шаповал під час роботи суддею Конституційного Суду України.
Народився	25 травня 1948 (76 років) Київ
Громадянство	украінець
Місце проживання	Київ
Діяльність	Голова Центральної виборчої комісії
Відомий завдяки	юрист, держслужбовець
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	доктор юридичних наук
Знання мов	українська
Посада	суддя Конституційного Суду Україниd
Попередник	Давидович Ярослав Васильович
Нагороди

Шаповал Володимир Миколайович — держслужбовець, юрист, Голова Центральної виборчої комісії.

Біографія

Народився 1948 року в місті Києві в сім'ї службовців. 1970 року закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Проходив строкову військову службу.

Кар'єра

Фахову діяльність розпочав в Інституті держави і права АН УРСР: аспірант, молодший науковий співробітник відділу міжнародного права і порівняльного правознавства. З 1976 року працював викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри державно-правових дисциплін Київської вищої школи МВС СРСР. З 1986 року викладав на юридичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, обіймав посади доцента, професора кафедри конституційного права, завідувача кафедри прав людини. У вересні 1996 року Указом Президента України призначений суддею Конституційного Суду України. З жовтня 2002 року по жовтень 2005 року — заступник Голови Конституційного Суду України. З жовтня 2005 року по червень 2007 року — представник Президента України у Конституційному Суді України.

Відразу після призначення на пост глави ЦВК Володимир Шаповал заявив: "Я не ставлю перед собою завдання провести вибори і піти. Якщо я задекларую її, мої колеги розумітимуть, що я тимчасова людина, що я піду через три або чотири місяці, і в ЦВК почнеться внутрішня конкуренція?". Втім, жорсткого протистояння в Центрвиборчкомі уникнути не вдалося, оскільки 7 його членів було призначено за квотою парламентської опозиції і Президента (конкретно - Володимир Шаповал), а 8 - від правлячої на той момент коаліції у складі Партії регіонів, Соцпартії і Компартії. За дуже короткий проміжок часу квота коаліції встигла звинуватити Володимира Шаповала в авторитарних методах керівництва, а сам голова - констатував, що Центрвиборчком почав працювати в дуже складних умовах, оскільки був створений "як результат певних політичних домовленостей". "Якщо із самого початку ми почнемо вирішувати питання за принципом "нас вісім", то буде дві комісії", - підкреслив тоді він.

У березні 2008 викликав обурення представників іншого політичного крила - Блоку Юлії Тимошенко. Його спровокувала "нездатність" голови ЦВК провести засідання комісії, після якого повинне було відбутися поповнення лав фракції БЮТ в Київраді замість раніше вигнаних депутатів, що перейшли до більшість яка підтримувала мера Леоніда Черновецького. Ряд членів ЦВК дружньо відправилися на лікарняний, із-за чого "ламався" кворум.

Деякі ЗМІ вважають Володимира Шаповала людиною наближеною до Президента Віктора Ющенка.

Позиція по деяким політичним питанням

Під час розгляду в Конституційному суді в квітні - травні 2007 питання про відповідність Конституції указу президента Віктора Ющенко про розпуск Верховної ради представляв інтереси президентської сторони. У інтерв'ю 16 травня 2007 підтримав точку зору про ангажованість суддів опонентами Віктора Ющенка:

У мене склалося враження, що частина суддів, що називається, заангажована. Із самого початку по відношенню до них було використано багато спокус і стимулів. У нашому складі декілька іногородніх суддів майже два роки чекали квартири і жили в готелі. А тут відразу. Звідси можлива заздрість, коли одному щось дають, а іншому - ні. Це роз'єднує і роз'єднує. Судді КС, по суті, і не працювали разом, оскільки за 10 місяців не ухвалили жодного рішення. А робота над конкретними справами могла б створити в суді колектив. Але вони займалися дивними речами і вели дивні дискусії. Загалом, кажучи словами булгаківського Воланда, «квартирне питання їх зіпсувало». І, напевно, не тільки це питання.

Скептично оцінював політичну реформу, реалізовану в Україні на початку 2005. На його думку,

В принципі посилення основ парламентаризму - посилення контролю парламенту над Кабміном, створення юридичних запобіжників від надмірної концентрації влади в будь-яких руках - це необхідність. Але ми спробували подолати пропасти в два стрибки. Тому наші ноги зараз в повітрі, де ми намагаємося знайти точку опори. Мені здається, ідеальним варіантом було б формування так званої консенсусної демократії, коли основні кадрові призначення і звільнення здійснюються в співпраці президента і прем'єр-міністра. Наприклад, президент звільняє міністрів виключно за поданням Кабміну, при цьому ВР має право за спеціальною процедурою виразити недовір'я всьому складу Кабміну. Головне, юридично змусити трикутник президент - парламент - уряд тісний співробітничати між собою.

Звання та нагороди

Доктор юридичних наук, професор. Нагороджений орденом «За заслуги» усіх трьох ступенів. Заслужений юрист України. Автор понад 300 наукових праць, підручників та монографій з проблем теорії держави і конституційного права. Як член робочої групи Конституційної комісії брав участь у розробці проекту чинної Конституції України.

Джерела

• Судді Конституційного Суду України у відставці
• Владимир Шаповал - ЛІГА:Досье // Биография и фото Владимир Шаповал(рос.)