Давидович Ярослав Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Васильович Давидович
Ярослав Васильович Давидович

Час на посаді:
8 грудня 2004 — 30 травня 2007
ПопередникКівалов Сергій Васильович
НаступникШаповал Володимир Миколайович

Народився20 квітня 1948(1948-04-20) (70 років)
с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Дітидоньки Наталія і Людмила
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений юрист України
Заслужений працівник освіти України

Яросла́в Васи́льович Давидо́вич (нар. 20 квітня 1948, Великі Гаї) — заслужений юрист України, з 8 грудня 2004 по 30 травня 2007 голова Центральної виборчої комісії. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету міністрів України з врученням пам'ятного знаку (жовтень 2003 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 квітня 1948 року в селі Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

Освіта вища. У 1972—1978 роках вчився на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, за спеціальністю юрист.

Трудову діяльність розпочав у 1965 році. Після служби у Збройних Силах працював на комсомольській роботі, протягом останніх двадцяти років — інструктором, завідуючим організаційним відділом Тернопільського облвиконкому та Тернопільської облдержадміністрації, старшим консультантом відділу зі зв'язків з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Секретаріату Верховної Ради України.

12 листопада 1997 року призначений Верховною радою членом Центральної виборчої комісії, а 13 листопада того ж року обраний секретарем комісії. Організовував роботу Секретаріату Комісії щодо забезпечення діяльності Комісії та відповідно до Регламенту Комісії здійснює інші повноваження. Забезпечував розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність виборчих комісій, їх посадових осіб. В лютому 2004 року стає замісником голови ЦВК, а в грудні того ж року колеги обирають його головою.

Заслужений юрист України (04.1998). Державний службовець 2-го рангу (03.1998), 1-го рангу (11.1998). Почесна грамота КМ України (10.2003). Орден «За заслуги» III ступеня.

Хронологія трудової діяльності[ред. | ред. код]

  • квітень 1965 — квітень 1966 — помічник кіномеханіка;
  • липень — листопад 1967 — кіномеханік кінотеатру імені І.Франка в Тернополі;
  • листопад 1967 — листопад 1969 — служба в армії, в Москві;
  • грудень 1969 — квітень 1970 — слюсар на ремонтно-монтажному комбінаті «Укрголовторгтехніка» в Тернополі;
  • квітень 1970 — травень 1972 — кіномеханік, старший кіномеханік кінотеатру імені І.Франка в Тернополі;
  • травень 1972 — листопад 1974 — секретар комітету комсомолу ПТУ № 9 міста Тернополя;
  • листопад 1974 — жовтень 1979 — інструктор, завідувач відділу комсомольських організацій Тернопільського МК ЛКСМУ;
  • листопад 1979 — травень 1990 — інструктор, завідувач сектору Тернопільського облвиконкому;
  • травень 1990 — січень 1991 — завідувач оргвідділу президії Тернопільської облради народних депутатів;
  • січень 1991 — березень 1992 — завідувач оргвідділу Тернопільського облвиконкому;
  • травень 1992 — листопад 1996 — заступник керівника секретаріату;
  • листопад 1996 — вересень 1997 — завідувач відділу управління майном Тернопільської облдержадміністрації;
  • вересень — листопад 1997 — старший консультант відділу з питань діяльності рад та місцевого самоврядування Секретаріату Верховної Ради України;
  • 13 листопада 1997 — 17 лютого 2004 — секретар Центральної виборчої комісії;
  • 17 лютого 2004 — 08 грудня 2004 — заступник голови Центральної виборчої комісії;
  • 8 грудня 2004 — 30 травня 2007 — голова Центральної виборчої комісії України.

Одружений, має двох доньок. Дружина — Давидович Оксана Василівна, 1951 р.н., кандидат медичних наук, доцент кафедри терапії та геріатрії КМАПО ім. П.Шупика, заслужений працівник освіти України; автор понад 100 наукових праць, зокрема монографій «Фармакологія в кардіології» та «Клінічна фармакологія з рецептурою»;

Донька — Давидович Наталія Ярославівна, 1973 р.н., кандидат медичних наук, ендокринолог;

Донька — Давидович Людмила Ярославівна, 1982 р.н., політолог-міжнародник, перекладач з мови гінді. З листопада 2005 року — дипломат, співробітник МЗС України. Кандидат політичних наук, автор наукових праць з питань історії дипломатії та зовнішньої політики України. У 2014 році призначена консулом Генерального консульства України в Торонто, з жовтня 2014 року виконує обов'язки Генерального консула.

Джерела[ред. | ред. код]