Шепелюк Микола Юхимович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Однофамільці|Шепелюк}} '''Микола Юхимович Шепелюк''' (народився {{дн|19|8|1919}} в селі Сазоні...
 
Рядок 32: Рядок 32:


Як перший директор Народного музею у тереховому, отримав звання "Заслужений працівник культури і мистецтв" Республіки Польщі.
Як перший директор Народного музею у тереховому, отримав звання "Заслужений працівник культури і мистецтв" Республіки Польщі.

== Посилання ==
* {{cite web | url = http://my.berdychiv.in.ua/images/postati_2/postaty_shepelyuk.htm | title = Шепелюк Микола Юхимович | publisher = мій Бердичів | accessdate = 2015-10-25}}

Версія за 07:53, 25 жовтня 2015

Микола Юхимович Шепелюк (народився 19 серпня 1919(19190819) в селі Сазонівка Оржицького району Полтавської області — помер 3 березня 2007 року. Похований у селі Завітне Вільшанського району Кіровоградської області) — український краєзнавець, організатор музейної справи

Життєпис

В 1940 закінчив вчительський інститут у місті Лубни Полтавської області, працював рік вчителем на Черкащині.

Призваний на військову службу в 1941. З вересня 1943 року служить молодшим сержантом, командиром відділення розвідки 1-го дивізіону 460-го армійського мінометного полку РГК 1-го Білоруського фронту. День Перемоги, 9 травня 1945 зустрів над Ельбою.

По війні вчителює на Черкащині, Рівненщині.

З 1952 понад шість років працює в середній школі села Мирославка Бердичівського району вчителем української мови та літератури. Деякий час був директором цієї школи.

У 1959 оселився в селі Кикишівка Бердичівського району, де продовжує вчителювати. Наприкінці 1970-х вийшов на відпочинок, працюючи у Тереховому того ж району.

У Тереховому створив сільський історико-краєзнавчий музей яким завідував багато років. За значні заслуги в пропаганді життя і творчості уродженця Терехового Джозефа Конрада, а також за активну участь у вивчені історії краю, історичному музеєві с. Терехове присвоєне звання Народний у 1993 році.

З середини 1990-х років Микола Шепелюк важко хворів. На початку 2000 років за станом здоров'я Микола Юхимович Шепелюк вимушений був залишити Терехове і переїхати жити до дочки на Кіровоградщину.

Творчість

Микола Шепелюк виступав з доповідями на наукових конференціях Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Він автор багатьох новел і замальовок в періодичній пресі, присвячених Джозефу Конраду, його родині, польсько-українським зв'язкам, видатним постатям Бердичівщини.

Є автором краєзнавчої розвідки «Край, увінчаний талантами», в якій автор оповідає про Тадея Рильського, Тадеуша Бобровського, Онуфрія Божецького — однодумця уславленого польського поета Адама Міцкевича, Міхала та Адама Чайковських, Станіслава та Юліана Грудзінських. Багато місця приділено розповідям про таких діячів, як Джозеф Конрад, Тимко Падура, Леонард Совінський, Володимир Антонович, Степан Снігур, Арсен Іщук (уродженець Ружинщини, автор роману-хроніки "Вербівчани").

Є автором брошури "На батьківщині Джозефа Конрада", в якій підбито підсумки його діяльності по створенню музею.

Є автором ряду літературно-художніх творів на різні теми, серед яких зображення життя і творчості Тараса Шевченка.

Більша частина творів Миколи Шепелюка на сьогодні ще не опублікована.

Відзнаки

За участь у бойових діях на фронтах Вітчизняної війни Микола Шепелюк нагороджений орденом Вітчизняної війни II ст. (06.04.1985, на честь 40-ї річниці Перемоги), медалями "За відвагу" (21.08.1944) та "За бойові заслуги".

Як перший директор Народного музею у тереховому, отримав звання "Заслужений працівник культури і мистецтв" Республіки Польщі.

Посилання

  • Шепелюк Микола Юхимович. мій Бердичів. Процитовано 25 жовтня 2015.