Газозбірна мережа Сойо: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створена сторінка: '''Газозбірна мережа Сойо''' – система трубопроводів, якими транспортується газ офшорни... |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Газозбірна мережа Сойо''' – система трубопроводів, якими транспортується газ офшорних родовищу на завод із зрідження Ангола ЗПГ (розташований на мисі, що виступає в Атлантичний океан на південь від устя річки Конго). |
'''Газозбірна мережа Сойо''' – система трубопроводів, якими транспортується газ офшорних родовищу на завод із зрідження [[Ангола ЗПГ]] (розташований на мисі, що виступає в Атлантичний океан на південь від устя річки [[Конго (річка)|Конго]]). |
||
Розробка нафтових родовищ біля північного узбережжя країни давала велику кількість [[Попутний газ|попутного газу]], для утилізації якого в першій половині 2010-х створили газозбірну мережу довжиною біля 500 км. На першому етапі вона включала: |
|||
- центральну лінію, якою транспортується газ від плавучих установок у блоці 15 (розробляється під операторством [[ExxonMobil]]); |
|||
- південну лінію, котра починається від плавучих установок у блоках 17 та 18 (оператори [[Total]] та [[British Petroleum|BP]]), проходить через блок 2, де отримує поповнення з платформи родовища Ломбо-Іст, та неподалік від Сойо приєднується до центральної гілки. |
|||
В той же час, для підключення родовищ, розташованих північніше біля узбережжя ексклаву [[Кабінда]], необхідно було перетнути підводний каньйон в усті однієї з найбільших річок світу Конго, котрий характеризується сильними течіями та великим об’ємом виносу в океан осадкового матеріалу. Для цього реалізували спеціальне технічне рішення, за яким під каньйоном методом буріння проклали шлях для трубопроводу. Буріння здійснювалось з двох платформ, встановлених південніше та північніше каньйону (остання розташовувалась у водах [[Демократична Республіка Конго|Демократичної Республіки Конго]]). Спершу вони пробурили вертикальні ствобури, які на великій глибині перейшли у горизонтальні та зустрілись між собою. При цьому горизонтальна ділянка пройшла на 610 метрів нижче рівня дна океану, а глибина останнього в цьому районі скадає біля 800 метрів. Споруджена завдяки цьому північна гілка системи здатна постачати газ в об’ємах до 7 млн м<sup>3</sup> газу на добу з плавучих установок та платформ офшорних блоків 14 та 0 (оператор розробки [[Chevron]]). Після перетину каньойону вона приєднується до центральної ділянки системи. |
|||
Також можна відзначити, що в майбутньому планується підключення до системи розташованих далі в океан нафтових родовищ блоків 31 та 32, а також виявлених у мілководних блоках 1 та 2 родовищ неасоційованого газу. |
|||
Доставлений на берег ресурс використовується введеним в експлуатацію у 2013 році заводом зі зрідження природного газу Ангола ЗПГ. Крім того, у грудні 2017-го завершено перемичку від зазначеного заводу до нової [[ТЕС Сойо]] потужністю 750 МВт. |
|||
Власником газопроводу виступає державна нафтова компанія Sonangol, а оператором Sociedade de Operações e Manutenção de Gasodutos (SOMG).<ref>{{Cite web|url=https://www.angolalng.com/en/operations/pipelines/|title=Angola LNG {{!}} Pipelines|website=www.angolalng.com|accessdate=2018-01-29}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.chevron.com/stories/2015/Q3/Chevron-Completes-Subsea-Engineering-Feat-in-Africa|title=Chevron completes subsea engineering feat in Africa|last=Affairs|first=Chevron Policy, Government and Public|website=chevron.com|language=en-us|accessdate=2018-01-29}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://constructionreviewonline.com/2017/12/construction-work-16km-gas-pipeline-angola-complete/|title=Construction work on a 16km gas pipeline in Angola complete|last=Ayemba|first=Dennis|date=2017-12-21|language=en-US|work=Construction Review Online|accessdate=2018-01-29}}</ref> |
|||
== Примітки == |
|||
[[Категорія:Газопроводи Анголи]] |
[[Категорія:Газопроводи Анголи]] |
||
[[Категорія:Газопроводи Демократичної Республіки Конго]] |
[[Категорія:Газопроводи Демократичної Республіки Конго]] |
||
Версія за 13:07, 29 січня 2018
Газозбірна мережа Сойо – система трубопроводів, якими транспортується газ офшорних родовищу на завод із зрідження Ангола ЗПГ (розташований на мисі, що виступає в Атлантичний океан на південь від устя річки Конго).
Розробка нафтових родовищ біля північного узбережжя країни давала велику кількість попутного газу, для утилізації якого в першій половині 2010-х створили газозбірну мережу довжиною біля 500 км. На першому етапі вона включала:
- центральну лінію, якою транспортується газ від плавучих установок у блоці 15 (розробляється під операторством ExxonMobil);
- південну лінію, котра починається від плавучих установок у блоках 17 та 18 (оператори Total та BP), проходить через блок 2, де отримує поповнення з платформи родовища Ломбо-Іст, та неподалік від Сойо приєднується до центральної гілки.
В той же час, для підключення родовищ, розташованих північніше біля узбережжя ексклаву Кабінда, необхідно було перетнути підводний каньйон в усті однієї з найбільших річок світу Конго, котрий характеризується сильними течіями та великим об’ємом виносу в океан осадкового матеріалу. Для цього реалізували спеціальне технічне рішення, за яким під каньйоном методом буріння проклали шлях для трубопроводу. Буріння здійснювалось з двох платформ, встановлених південніше та північніше каньйону (остання розташовувалась у водах Демократичної Республіки Конго). Спершу вони пробурили вертикальні ствобури, які на великій глибині перейшли у горизонтальні та зустрілись між собою. При цьому горизонтальна ділянка пройшла на 610 метрів нижче рівня дна океану, а глибина останнього в цьому районі скадає біля 800 метрів. Споруджена завдяки цьому північна гілка системи здатна постачати газ в об’ємах до 7 млн м3 газу на добу з плавучих установок та платформ офшорних блоків 14 та 0 (оператор розробки Chevron). Після перетину каньойону вона приєднується до центральної ділянки системи.
Також можна відзначити, що в майбутньому планується підключення до системи розташованих далі в океан нафтових родовищ блоків 31 та 32, а також виявлених у мілководних блоках 1 та 2 родовищ неасоційованого газу.
Доставлений на берег ресурс використовується введеним в експлуатацію у 2013 році заводом зі зрідження природного газу Ангола ЗПГ. Крім того, у грудні 2017-го завершено перемичку від зазначеного заводу до нової ТЕС Сойо потужністю 750 МВт.
Власником газопроводу виступає державна нафтова компанія Sonangol, а оператором Sociedade de Operações e Manutenção de Gasodutos (SOMG).[1][2][3]
Примітки
- ↑ Angola LNG | Pipelines. www.angolalng.com. Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Affairs, Chevron Policy, Government and Public. Chevron completes subsea engineering feat in Africa. chevron.com (en-us) . Процитовано 29 січня 2018.
- ↑ Ayemba, Dennis (21 грудня 2017). Construction work on a 16km gas pipeline in Angola complete. Construction Review Online (амер.). Процитовано 29 січня 2018.