Закон Мойано: відмінності між версіями
Створено шляхом перекладу сторінки «Закон Мойано» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 20:47, 26 травня 2023
| ' | |
|---|---|
| ' |
Закон Мойано (ісп. La ley Moyano; кат. La Llei Moyano) став важливою поправкою до закону про загальну початкову освіту[1]. Затверджений декретом 9 вересня 1857 ліберальним міністром Клаудио Мойано[es] , що діяв аж до появи Другої Іспанської Республіки. То справді був перший закон, у якому держава регулювало навчальні програми шляхом втручання у освіту. На папері він перетворив початкову освіту на загальну 9 вересня 1855, і більше того суворо визначив іспанську (кастильську) мову як єдину мову навчання. Це обмеження, точніше його завзяте використання, сколихнуло каталонську інтелігенцію і буржуазію і в кінцевому рахунку призвела до глибокого етномовного розколу в Каталонії. т т т т т т т
Передісторія
У 1733 Карл III видав декрет, що формально забороняє використання каталанської мови в громадських місцях, проте слабкий рівень виконання законів характерний для Іспанії в цілому призводив до того, що іспанська мова, хоча і була вже знайома широким верствам населення Каталонії, як і раніше, дуже обмежено вживалася до приклад у системі початкової освіти. Більше того, нотаріальні документи та інша дрібна місцева документація до початку XIX складалися переважно каталанською мовою[2]. Тим не менш, мовою піднесеної літератури в регіоні з XV століття є іспанська. В результаті, каталанська та іспанська довгий час сприймалися як стилістично різні соціолекти однієї мови. Ця ситуація зберігалася з ХV до середини ХІХ століття. Наприклад, на початковому етапі каталонське відродження має переважно тематичний характер: каталонські письменники все більше часу приділяють власне каталонській тематиці, хоча мовою їх творів залишається майже скрізь кастильська, яка продовжує сприйматися як вищий стилістичний різновид каталанської. Поворотним моментом у цьому відносно нешкідливому (для єдиної Іспанії) явище поставив закон Мойано 1857, згідно з яким загальна початкова освіта по всій Іспанії має відтепер здійснюватися виключно кастильською мовою. У відповідь каталонська інтелігенція йде на свідомий розрив не лише із загальноіспанською тематикою, а й із іспанською мовою.
Література
- Historia de la educación en España, tomo II, De las Cortes de Cádiz a la revolución de 1868 року . Ministerio de Educación, Libros de Bolsillo de la Revista de Educación. Madrid, 1979
Примітки
- ↑ Buenaventura Delgado Criado, Fundación Santa María. La educación en la España contemporánea (1789-1975) // Historia de la educación en España y América. — Madrid : Ediciones Morata, 1994. — Т. 3. — 976 p. — ISBN 9788471123787.
- ↑ Albert Balcells, trans Jacqueline Hall. Political Provincialization and Economic Growth // Catalan Nationalism: Past and Present. — Springer, 1996. — P. 17. — ISBN 9781349242788.