XV століття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
2 тисячоліття
13 століття14 століття15 століття16 століття17 століття
1390-ті 1391 1392 1393 1394 1395 1396 1397 1398 1399 1400
1400-ті 1401 1402 1403 1404 1405 1406 1407 1408 1409 1410
1410-ті 1411 1412 1413 1414 1415 1416 1417 1418 1419 1420
1420-ті 1421 1422 1423 1424 1425 1426 1427 1428 1429 1430
1430-ті 1431 1432 1433 1434 1435 1436 1437 1438 1439 1440
1440-ві 1441 1442 1443 1444 1445 1446 1447 1448 1449 1450
1450-ті 1451 1452 1453 1454 1455 1456 1457 1458 1459 1460
1460-ті 1461 1462 1463 1464 1465 1466 1467 1468 1469 1470
1470-ті 1471 1472 1473 1474 1475 1476 1477 1478 1479 1480
1480-ті 1481 1482 1483 1484 1485 1486 1487 1488 1489 1490
1490-ті 1491 1492 1493 1494 1495 1496 1497 1498 1499 1500
1500-ті 1501 1502 1503 1504 1505 1506 1507 1508 1509 1510

15 століття — останнє століття Середньовіччя, епоха Відродження, початок Великих географічних відкриттів.

Події[ред.ред. код]

Баталія при Кресі в ході 100-літньої війни.

Світова історія[ред.ред. код]

Історія Європи[ред.ред. код]

  • Перші офіційні відомості про появу козаків у пониззі Дніпра.
  • інтенсивне господарського освоєння українських земель на Подніпров’ї і Задніпров’ї[1].
  • Падіння (захоплення турками) Константинополя, зникнення з карти Європи Візантії. Після падіння Візантійської імперії європейські міста розпочинають енергійні пошуки сільськогосподарських ринків, які б компенсували для них втрату візантійського зерна та худоби. Актуальності проблемі додає швидке зростання чисельності населення європейських міст, зачеплених розвитком буржуазних відносин. Внаслідок цього європейська торговельна кон’юнктура складається таким чином, що динаміка зростання цін на сільськогосподарську продукцію швидко прогресує, і триває цей процес доволі довго. Так, навіть за другу половину XVI ст. ціни на зерно на європейських ринках виросли в 3—5 рази[1]..
  • нове економічне закріпачення: повторне впровадження кріпацтва, а також посилення його форм там, де воно існувало раніше. Негативні наслідки європейського економічного піднесення зазнали також селяни Галичини та Західного Поділля. Тут уже на рубежі XV—XVI ст. активно впроваджується так званий фільварковий тип господарювання[1][2].
Війни

Історія Англії[ред.ред. код]

Винаходи і відкриття[ред.ред. код]

Відомі особи[ред.ред. код]

Спалення Савонароли у 1498 р.

Літератори[ред.ред. код]

Альберті Леон-Баттіста


Гуманісти Італії[ред.ред. код]

Відомі скульптори[ред.ред. код]

Відомі архітектори[ред.ред. код]

Відомі художники[ред.ред. код]

Андреа Мантенья,« Розстріл Святого Себастьяна»


Відомі графіки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Сподівання та розчарування від народження нової Вітчизни//Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»
  2. Перехід решти українських земель у 1569 р. до складу Корони Польської стимулює поширення й на них кріпосного права, щоправда не в таких потворних масштабах, як це мало місце на західноукраїнських землях. Так, якщо в Галичині панщина сягала 3—6 днів на тиждень, то, скажімо, на землях Південної Київщини кількість днів обов’язкового відробітку на пана могла коливатися від одного до максимум трьох днів на тиждень. Там же.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]