Єлизавета Яворович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Яворович
Elzbieta Jaworowicz (2).jpg
Дата народження 31 березня 1946(1946-03-31) (76 років)
Місце народження Нисько, Підкарпатське воєводство, Польща
Alma mater Факультет польських студій Варшавського університетуd і Кіношкола в Лодзі
Професія журналістка
Нагороди
Срібний Хрест заслуги
CMNS: Єлизавета Яворович у Вікісховищі
Ельжбета Яворович під час дня відкритих дверей на TVP у 2003 році
Єлизавета Яворович, 2007

Єлизавета Яворович, уроджена Латавець (народилася 31 березня 1946 у Ніско, Польща) — польська журналістка, авторка інтервенційної програми «Випадок для репортера», яку транслює TVP.

Біографія[ред. | ред. код]

Донька Броніслава Яворович. Вона виросла в Стальовій Волі[1]. Випускниця філологічного факультету (єврейська філологія) Варшавського університету. У 1976 році закінчила заочне вище професійне училище виробництва телевізійних програм при Кіношколі в Лодзі ім. Леона Шиллера.

Вона знайшла свою долю на телебаченні ще студенткою через конкурс, організований Telewizji Spraw Młodych. Деякий час була ведучою «Fashion Corner» (Модний куточок) на TVP. З 1980-х років він веде «Справу репортера» на TVP1.

У 1995 році однією з перших була нагороджена грамотою «Бенемеренті», а у 2001 році польовий єпископ Польського Війська генерал Sławoj Leszek Głódź нагородив її медаллю «Milito Pro Christo».

Єлизавета Яворович була тричі заміжня. Другим чоловіком був автогонщик Лех Яворович[2]. Її нинішній чоловік — полковник Євгеніуш Млечак, колишній речник міністерства національної оборони Польщі[3][4] .

Нагороди[ред. | ред. код]

2 листопада 1999 року нагороджена Срібним Хрестом Заслуги[5].

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1985: «Громадянин Тур» — режисерія
  • 1983: «На узбіччі» — режисерія

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2022: «Телекамера» в номінації Журналіст 25-річчя [6]
  • 2021: Премія громадських медіа [7]
  • 2009: Супервиктор за життєві досягнення
  • 2007: Антипремія 2007 журналістів з Малопольщі за брак журналістської достовірності в реалізації матеріалу про готель на вул. Szeroka в Кракові
  • 2004: Bene Merenti та Sharp Pen Award — спеціальна нагорода Business Center Club
  • 2001: «Телекамера» в номінації «Публіцистика» за програму « Кейс для репортера ».
  • 2000: «Телекамера» в номінації «Публіцистика» за програму « Кейс для репортера ».
  • 1999: «Телекамера» в номінації «Публіцистика» за програму « Кейс для репортера ».
  • 1992: Лауреат Віктора
  • 1985: Бронзовий коник для «Громадянина Тура» в категорії документального фільму на Краківському кінофестивалі
  • 1984: Премія Syrena Warszawska Клубу кінокритиків SD PRL за фільм «На узбіччі»
  • 1984: Спеціальна нагорода на Фестивалі соціально-політичних фільмів у Лодзі за фільм Na bocznica
  • 1984: Бронзовий коник для Na bocznica в категорії телефільмів на Краківському кінофестивалі
  • Приз Ксавері та Мечислав Прошинський за найкращого журналіста

Критика[ред. | ред. код]

У 2008 році краківські журналісти нагородили її Антипремією Журналіста за відверто упереджену програму про готель на вул. Szeroka, 12 у Кракові. Рада з медіа-етики визнала обґрунтованими дві скарги на Яворович. В обох випадках вона вважала спосіб реалізації програми упередженим, таким, що не відповідає основним журналістським стандартам і професійній етиці. У 2010 році було зареєстровано Асоціацію «Стоп Ненадійним». Вона об’єднує людей, які почуваються постраждалими від програми Єлизавети Яворович «Випадок для репортера»[8][9][10] .

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]