Іванкова криниця

Іванкова криниця

Країна	Україна
Розташування	Україна, Кіровоградська область, Гайворонський район
Площа	2,5 га
Засновано	1993
Оператор	Гайворонська районна державна адміністрація
Іванкова криниця у Вікісховищі

Іванкова криниця — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Об'єкт розташований на території Гайворонської громади Голованівського району Кіровоградської області]], поблизу с. Покровське. Площа -2,5 га. Статус отримано у 1993 році. На західній околиці села в мальовничому дубовому байраці з дикими черешнями, яблунями, з кущами глоду, шипшини, свидини стоїть над цілющим джерелом каплиця, поряд поклонний хрест. Раніше, вода поступала в бювет. Тепер треба качати ручним насосом, бо за посушливої погоди води в джерелі поменшало. Іванкова криничка має сакральне значення, бо є паломницькою святинею Кіровоградської єпархії. Про це свідчить свідоцтво видане ПСП"Вільшана" у 2004 році Кіровоградською єпархією. Та й розташована вона н місці давнього православного монастиря,заснованого після 1650 року. Монастир існував недовго, був зруйнований загарбниками. На карті Ю. Сіцинського 1901 року на цьому місці позначено Монастирище. Впродовж століть в селі Покровське ( в минулому Вільшанка, Котовка) зберігся переказ про старого чабана Іванка, який тут на західній околиці села випасав овець. У нього був маленький підпасич із хворими очима. Якось малий, граючись, розкопав джерело, і почав в ньому вмиватися щодня. І сталося диво: хлопчик одужав. Тоді старий Іван на місці цілющого джерела викопав криницю з дубовим цямринням і поставив поряд могутнього дубового хреста для поклоніння Господу Богу. За радянської влади у місцевого голови колгоспу дочка хворіла - то цілюща вода з Іванкової кринички допомогла. Тоді він відновив криницю. А незабаром почали приїжджати паломники в такій кількості, що курсував щоденно автобус із Гайворона в Котовку до Іванкової кринички. Згодом зацікавився цілющим джерелом голова колгоспу Іван Купріянович Грицай. Сучасне ландшафтне оформлення території виконано за його проектом і за кошти колгоспу. З того часу Іванкова криничка стала улюбленим місцем відпочинку не тільки жителів села, але Гайворонської громади. Про це подбав той же Іван Грицай, проклавши асфальтовану дорогу до самої святині. Шанувальники історії та православні паломники з усієї України часто відвідують святе місце. Два рази на рік біля Іванкової кринички відбуваються велелюдні богослужіння за участі кліриків Кіровоградської єпархії - це свята Водохрещі та Трійці. У 1980-х роках уродженець села Покровське Станіслав Макаренко(співробітник Київського інституту органічної хімії) зацікавився чудодійною водою і взяв проби на її хімічний склад. Дійсно, з'ясувалося, що вода незвичайна: має склад схожий до відомої води "Нафтуся", і може лікувати хвороби печінки, нирок. Дізнавшись про це, голова колгоспу Андрій Кадіков, щоб відкрити виробництво мінеральної води, звернувся до Одеського інституту курортології. Аналізи показали, що вода Іванкової кринички має лікувальні властивості, але будувати державне підприємство невигідно,бо джерело має малий запас води.

В 1985 році колгосп імені Котовського за власні кошти розпочав будівництво  цеху мінеральної води, яка з 1989 року виготовлялася як столова, бо її терапевтична дія не досліджувались. Деякий час виробництво цієї води перехопили комерсанти,які спочатку дійсно використовували воду з Іванкової кринички. Та їхня діяльність закінчилася безславно, оскільки вони почали розлив звичайної води , подейкують, що набирали воду цистерною у річці Південний Буг.
Для технічних потреб на шляху від Іванкової кринички до цеху пробурили свердловину. Вода в ній ідентична воді  Іванкової кринички, тільки з більшим вмістом іонів калію, що корисно для  лікування хворого серця. Така думка співробітника Київського інституту органічної хімії Станіслава Макаренко.
Існує й інша думка: вода в Іванковій  криничці і вода  в технічній свердловині одна й та сама ,бо вони з одного підземного озера. Аналізи під керівництвом спеціаліста  Шнайдера проводили  німецькі підприємці.

За ініціативою Івана Асауляка цю артезіанську воду (свердловина на відстані одного кілометра від Іванкової кринички) , очищену і газовану, почали розливати у 1,5 літрові пляшки на новій автоматичній лінії цеху.

У 2003 - 2014 роках  ПСП "ВІЛЬШАНА" налагодило широке виробництво мінеральної води "Іванкова криниця". На жаль, згодом це виробництво було закрито.
Цілюще джерело Іванкова криничка існує декілька століть. Зберігається весь цей час і переказ про старого чабана Іванка та його маленького підпасича, зціленого лікувальною водою.

Джерела

• Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення в розрізі адміністративно територіальних одиниць
• Рішення Кіровоградської обласної ради №187 від 19.02.1993 р.