Іванов Олег Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.
Ф
Олег Іванов
Особисті дані
Повне ім'я Олег Вікторович Іванов
Народження 29 липня 1967(1967-07-29) (56 років)
  Сходня, Хімкінський район, Московська область, РРФСР
Зріст 179 см
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1982 СРСР «Динамо» (М) 0 (0)
1985 СРСР «Динамо» (Кашира) 28 (0)
1986–1989 СРСР «Червона Пресня» 116 (12)
1989–1991 СРСР «Спартак» (М) 21 (2)
1992–1993 Фінляндія ТПВ 46 (23)
1994 Фінляндія «Ільвес» 7 (1)
1994–1995 Фінляндія «Гака» 32 (12)
1995–1996 Данія «Ікаст» 6 (0)
1996–2000 Фінляндія «Гака» 115 (25)
2000 Фінляндія КТП 2 (1)
2001 Фінляндія «Лахті» 5 (0)
2001–2002 Фінляндія «Гака» 23 (1)
2002 Фінляндія «Гямілінна» 3 (0)
2003 Фінляндія «Віілан Пелі-Вейкот» 6 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2003
2003–2004 		Фінляндія «Віілан Пелі-Вейкот»
Фінляндія «Палло-Сепот 44»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олег Вікторович Іванов (рос. Олег Викторович Иванов; нар. 29 липня 1967, Сходня, Хімкінський район, Московська область, РРФСР) — радянський футболіст, півзахисник. Майстер спорту СРСР (1990).

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ «Динамо» (Москва). У 1982 році зарахований до дубля «Динамо» (Москва), де провів 1 гру. Потім була служба в армії, після якої він з'явився у клубі 2-ї ліги «Динамо» (Кашира). У 1986—1989 році грав за «Червону Пресня». Наприкінці 1989 року перейшов у «Спартак» (Москва), де зі змінним успіхом грав 2 роки. У складі «Спартака» також брав участь у Кубок Європейських чемпіонів 1990/91 років, де команда дійшла до півфіналу.

У 1992 році разом зі своїм одноклубником Валерієм Поповичем виїхав до Фінляндії. Виступав за фінські команди ТПВ (Тампере), «Ільвес» (Тампере), «Гака» (Валкеакоскі), «Коткан ТП» (Котка), «Лахті» та данський клуб «Ікаст»[1].

У 1993 році за результатами опитування серед головних тренерів вищого дивізіону Фінляндії визнаний найкращим легіонером року[2].

Разом із фінським клубом «Гака» (Валкеакоскі) неодноразово брав участь у єврокубках. У футболці «Гаки» виграв чотири чемпіонати та один кубок Фінляндії[3][4]. Іванов і Попович були названі однією з найкращих невідомих пар ліги, а їх спільну гру в кращому випадку було неможливо зупинити[5]. Іванова обрали до списку легенд Вейккаусліги.

У сезоні 2001/02 років виступав за футзальний клуб «Гепарді» (Тойяла).

У 2002 грав за «Гаку» (Валкеакоскі) та «Гямілінну», а у 2003 році — за «Віілан Пелі-Вейкот» (Вііяла). Водночас до липня 2003 року у вище вказаному клубі працював головним тренером.

З липня 2003 року — головний тренер «Палло-Сепот 44» (Валкеакоскі). Має тренерський диплом категорії Б.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Нисенбойм Э., Расинский В. Спартак Москва. Официальная история 1922-2002. — Москва : МС Медиа, 2002. — С. 669. — ISBN 5-902215-01-3.
  2. ↑ Гольдес И., Саприн Н. Иванов — лучший // Спорт-экспресс. — 1993. — № 224 (29 сентября). — с. 2.
  3. ↑ Liigapelaajat. Veikkausliiga. Процитовано 11.7.2009.
  4. ↑ Suomen Cupin historiaa. Suomen Palloliitto. Архів оригіналу за 21.6.2008. Процитовано 11.7.2009.
  5. ↑ Valeri Popovitš. Urheilumuseo. Архів оригіналу за 7.4.2014. Процитовано 11.7.2009.

Література[ред. | ред. код]

  • Vuorinen, Juha & Kasila, Markku: Pelimiehet — Suomen jalkapallon pelaajatilastot 1930—2006. Jyväskylä: Suomen urheilumuseosäätiö, 2007. ISBN 978-952-99075-9-5.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іванов_Олег_Вікторович&oldid=41464170