Івенсен Федір Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Васильович Івенсен
Народження 181?
Смерть 1877
Країна Російська імперія
Роки служби 1858-1866
Звання Генерал-майор
Командування Київська поліція
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня

Федір Васильович Івенсен (18?? — 1877) — київський старший поліцмейстер (1858—1866). Генерал-майор.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Він розпочав службу у 1833 році корнетом і поступово дослужився у 1859 році до підполковника.

У 1859 році за рішенням київського дворянського зібрання підполковнику Федору Івенсену було надано право потомственого дворянина, він і його сини Федір, Микола, Володимир були занесені до другої частини книги дворян Київської губернії, а рід Івенсенів одержав герб «Лодзя».

У 1875 році його обрали гласним Київської міської думи, у лютому 1875 він став членом Київської міської управи, відаючи квартирною, військовою та поліційною повинністю;

З травня 1875 року затверджений на посаді заступника Київського міського голови, відповідно до вимог «городового положення».

Навесні 1877 році Федір Васильович Івенсен помер.[2]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден св. Володимира 4-го ступеня з бантом (1858),
  • Орден св. Анни 2-го ст. (1845),
  • Орден св. Анни 3-го ст. (1854),
  • Орден св. Станіслава 3-го ст. (1842).

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина — Івенсен Тетяна Петрівна, домовласниця
  • Син — Федір Федорович Івенсен, колезький секретар[3]
  • Син — Микола Федорович Івенсен
  • Син — Володимир Федорович Івенсен

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 22 серпня 2016.
  2. Ольга Друг, Дмитро Малаков. Особняки Києва. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  3. ОСОБОВИЙ СКЛАД ЖИТОМИРСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БАНКУ. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.