Ідеальна кільцева в'язанка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ідеальна кільцева в'язанка (ІКВ) — це циклічна послідовність ( ,,…,) чисел, на якій всі можливі кільцеві суми вичерпують значення чисел натурального ряду від 1 до S n=n(n — 1). Винахід пана Володимира Різника.

Властивості

[ред. | ред. код]

Кільцевою сумою називається сума будь-якої кількості (від 1 до n-1) послідовно розміщених елементів циклічної n-послідовності. Наприклад, циклічна послідовність (1,3,2,7), що на рис. 1, є ідеальною кільцевою в'язанкою, оскільки чотири (n=4) її елементи перелічують всі числа натурального ряду від 1 до , утворених рівно одним (R=1) способом обрання початкового та останнього елементів цієї послідовності, що додаються:

Рис. 1. ІКВ з чотирьох елементів: 1, 3, 2, 7.
1,
2,
3,
4=1+3,
5=3+2,
6=1+3+2,
7,
8=7+1,
9=2+7,
10=2+7+1,
11=7+1+3,
12=3+2+7,
13=1+3+2+7.

Цей ряд можна продовжити, обираючи перший елемент для початку відліку та обходячи кільцеву схему більше одного разу, наприклад: 15=2+7+1+3+2 тощо.

Різновиди ІКВ

[ред. | ред. код]

Повні сім'ї деяких ІКВ для n ≤ 13

n R ІКВ
4 1 1 3 2 7
1 2 6 4
4 2 1 1 2 3
5 1 1 3 10 2 5
5 2 1 1 2 3 4
6 1 1 2 5 4 6 13
1 2 7 4 12 5
1 3 2 7 8 10
1 3 6 2 5 14
1 7 3 2 4 14
6 3 1 1 2 1 2 4
7 3 1 1 2 1 3 2 5
8 1 1 2 10 19 4 7 9 5
1 3 5 11 2 12 17 6
1 3 8 2 16 7 15 5
1 4 2 10 18 3 11 8
1 6 12 4 21 3 2 8
8 4 1 1 1 2 2 1 3 4
9 1 1 2 4 8 16 5 18 9 10
1 4 7 6 3 28 2 8 14
1 6 4 24 13 3 2 12 8
1 11 8 6 4 3 2 22 16
9 2 1 2 4 10 7 1 4 6 2
1 25 4 2 3 1 12 7
9 4 1 1 1 2 2 5 1 3 3
9 6 1 1 1 1 1 2 2 1 3
1 1 1 1 2 1 1 3 2
10 1 1 2 6 18 22 7 5 16 4 10
1 3 9 11 6 8 2 5 28 18
1 4 2 20 8 9 23 10 3 11
1 4 3 10 2 9 14 16 6 26
1 5 4 13 3 8 7 12 2 36
1 6 9 11 29 4 8 2 3 18
10 5 1 1 1 2 2 5 1 2 1 3
11 5 1 1 1 2 2 1 3 1 3 2 6
12 1 1 2 9 8 14 4 43 7 6 10 5 24
1 2 12 31 25 4 9 10 7 11 16 5
1 2 14 4 37 7 8 27 5 6 13 9
1 2 14 12 32 19 6 5 4 18 13 7
1 38 9 5 19 23 16 13 2 28 6
1 3 12 34 21 2 8 9 5 6 7 25
1 3 23 24 6 22 10 11 18 2 5 8
1 4 7 3 16 2 6 17 20 9 13 35
1 4 16 3 15 10 12 14 17 33 2 6
1 4 19 20 27 3 6 25 7 8 2 11
1 4 20 3 40 10 9 2 15 16 6 7
1 5 12 21 29 11 3 16 4 22 2 7
1 7 13 12 3 11 5 18 4 2 48 9
1 8 10 5 7 21 4 2 11 3 26 35
1 14 3 2 4 7 21 8 25 10 12 26
1 14 10 20 7 6 3 2 17 4 8 41
1 15 5 3 25 2 7 4 6 12 14 39
1 22 14 20 5 13 8 3 4 2 10 31
12 6 1 1 1 1 2 2 1 3 1 3 2 5
13 4 1 1 2 1 3 5 1 3 2 5 2 8 6
1 1 3 7 6 4 2 2 1 2 3 1 7

Циклічна послідовність (1,1,2,3) є також ідеальною кільцевою в'язанкою, оскільки чотири (n=4) її елементи перелічують всі числа натурального ряду від 1 до , утворених рівно двома (R=2) різними способом обрання початкового та останнього елементів цієї послідовності:

1, 1
2, 2=1+1
3, 3=2+1
4=3+1, 4=1+1+2
5=2+3, 5=3+1+1
6=1+2+3, 6=2+3+1
Рис. 2. Повна сім'я гармонійних подвійних співвідношень від 1:12 до 1:12 з ІКВ 1, 3, 2, 7.

Окрім того, з ІКВ, наприклад, з (1, 3, 2, 7) можна отримати будь-яке двомісне співвідношення від 1:12 до 12:1. Сума чисел цього ІКВ 1+3+2+7=13 може бути розбита на частини так, щоб у множині всіх можливих способів його розбиття отримати ряд двомісних пропорцій (рис. 2). Таких сум є безліч.

Багатовимірна ІКВ — це циклічна n-послідовність сумірних багатовимірних елементів, наприклад, t-вимірних векторів, множина усіх кільцевих вектор-сум яких, обчислених за відповідними модулями перелічує координати правильної t-вимірної решітки фіксоване число разів.

Кільцевою вектор-сумою називається сума будь-якої кількості (від 1 до n-1) послідовно розміщених t-вимірних векторів кільцевої n-послідовності. Прикладом двовимірної (t=2) ІКВ є циклічна послідовність векторів ((0,1), (0,2), (1,1)), де модулем (довжиною циклу) першої складової двовимірного вектора є =2, а другої — =3. Обчисливши всі кільцеві вектор-суми з урахуванням числових значень відповідних модулів, легко перевірити, що вони вичерпують множину координат двовимірної решітки 2×3:

Однією з необхідних умов існування t-вимірної ІКВ з параметрами n, R є вимога ( ,,…,)=1, де , ,  — розміри t-вимірної решітки, добуток числових значень яких дорівнює або . Теоретично доведено, що існує як завгодно багато ІКВ.

Будь-яка з наявних ідеальних в'язанок з ланцюжковою структурою — так звана «ідеальна лінійка Голомба» є частиною відповідної ІКВ. На відміну від ідеальної лінійки Голомба, існує нескінченно багато ІКВ.

Зв'язок із класичною теорією

[ред. | ред. код]

Теорія ІКВ базується на окремих розділах комбінаторного аналізу, алгебричної теорії чисел та полів Ґалуа.

Застосування

[ред. | ред. код]

ІКВ знаходять застосування в контрольно-вимірювальній техніці, інформаційних і комп'ютерних технологіях, електротехніці та радіофізиці, кібернетиці й логістиці.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Наукова школа професора Різника [1] [Архівовано 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • V.V.Riznyk. Multi-dimensional systems based on perfect combinatorial models. Colloquium on Multidimensional Systems: Problems and Solutions.IEE, Savoy Place, London WC2R 0BL, UK, pp.5/1-5/4, January 1998.
  • James David A., Magic circles.- Math.Mag..-1981, v.54, № 3, p.122-125.
  • Volodymyr Riznyk, Perfect distribution phenomenon and the origin of the space-time harmony, Generative Art Conference (GA2001), Milan, Italy,2001.
  • V.Riznyk, Application of Ideal Ring-Like Combinatorial Configurations for Modelling on Nonlinear Processes, Proceedings of the 5th Zittau Fuzzy Colloquium, Sept. 4-5, 1997, Zittau, Germany,1997, pp.115-117.
  • V.Riznyk, Multidimensional Systems Based on Perfect Combinatorial Models, IEE, Multidimencional Systems:Problems and Solutions,London, UK, 1998, #225, pp.5/1-5/4.
  • V.Riznyk, Perfect Distribution Phenomenon in Combinatorics and Its applications to System Optimization, 19-th IFIP TC7 Conference on System Modelling and Optimization, Cambridge, July 12-16, 1999, England.
  • V.Riznyk, Perfect Structural Distribution Phenomenon in Mathematics, Technology and Nature, Proceedings of the 4th Congress and Exhibition od ISIS-Symmetry, Sept. 13-19, 1998, Haifa, Israel.
  • А. К. Дьюдни, О линейках Коломба и их применении в радиоастрономии. -В мире науки(Scientific American), № 2, 1986, с.103-107.
  • Різник В. В. Синтез оптимальних комбінаторних систем.-Львів, Вища школа, 1989. −168 с.
  • А.с. СССР 429276, Способ дозирования веществ, Бюл.№ 19, 1974.
  • Від таємниць симетрії до пізнання всеосяжної гармонії природи// Вісник НТШ. — 2008. — Число 40. — с. 30-33.