Іду на грозу (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перше видання: 1962 рік. Автор: Гранін Данило Олександрович. Про життя науковців. Двічі екранізований. Мова оригіналу російська. Видавався українською. Багато перевидань.Висока популярність.

Сюжет[ред. | ред. код]

Перипетії життя науковців і їх оточення. Більшість подій 1958— 1961 рр.

Частина 1[ред. | ред. код]

1 Приліт Туліна.

2 В лабораторії №2

3 Між посадою і роботою.

4 Розмова Крилова з Агатовим.

5 Візит Туліна в лабораторію №2

6 Тулін в Южина

7 Конфлікт з-за Туліна

8 Здобуття дозволу

9 В Домі вчених

10 Крилов в Романова

11 Коло бувшої роботи.Спогади, роздуми Крилова.

Частина 2[ред. | ред. код]

Студента Крилова виключать з навчання в інституті. На заводі. В лабораторії Аникєєва. Мотоциклістка. Призначення. В міліції. Данкевич.Крилов і Олена. Вчена рада. В 8-ми місячній експедиції. Смерть Дана. Вхід в 1959 рік.

Частина 3[ред. | ред. код]

1 Політ групи Туліна в хмари

2 Річард і Женя. Група відпочива.

3 Тертя: Річард, Агатов, Тулін, Женя

4 Відстоювання Річарда

5 Муки Річарда

6 Переговори Туліна з Богдановським

7 Літак в центрі грози

8 Тулін з Женею

9 Похорон Річарда. Зустріч комісії.

10 Розслідування комісії.

Частина 4[ред. | ред. код]

1 Спір Туліна і Крилова

2 Крилов з Наталею

3 Тулін з Женею. Катя вчить Женю. На роботі. Спір Туліна і Жені.

4 Крилов затримує Голіцина.

5 Прощання Жені з Криловим.

6 Мрії Агатова.Аникєєв переконує Ліхова.

Персонажі[ред. | ред. код]

Агатов Яків Іванович — зав лабораторією №2, відповідальний за безпеку польотів групи Туліна

Ада — інженер КБ Жовтневого заводу, доня професора

Алтинов

Аникєєв — завлаб в Дана

Бельська Олена Миколаївна — мотоциклістка, помічник оператора на кінофабриці

блондинка на пляжі

Богдановський — керівник величезного Управління

Бочкарьов — кращий спец по вимірювальній техніці, відповідальний за виховну роботу в групі Туліна

буфетниця коло метеостанції

Валерія — працівник метеостанції

Віра Матвіївна

Возніцин Павло Костянтинович — замдиректора тулінського інституту

Гатенян — головний конструктор Жовтневого заводу

Голіцин Аркадій Борисович — 65 років, один з основоположників науки про атмосферну електрику, член-кореспондент

Денисов — академік

Долинін

другий пілот

Дюра — професор з Франції

експедитор

Зіночка — старша лаборантка

Зоя — працівник ресторану

Катя — висока, чорноволоса подруга Жені

Коля — син Романових

Крилов Сергій Ілліч — кандидат

Ксюша — секретарка Голіцина

Кузьменко Женя — дипломантка, подруга Річарда; знайома Туліну з парку в 1 розд. 1 част.

Лагунов — доцент, зам Данкевича, в.о. директора інституту при відсутності Дана

Лісіцкій

Ліхов — академік

Мазін — аспірант вже 5 років

Матвєєв — старший лаборант, без диплома

Машенька — помзамнач Главку

Мікулін Олексій

міністр

Наталя Олексіївна Романова — подруга Крилова, дружина Романова

начальник відділу кадрів — демобілізований полковник

Остапич — працівник шашличної

Пархоменко — завлаб до Агатова, доктор, талантище

Пєсєцкій — математик, майстер логіки

Поздишев — штурман

Полтавський — молодий рахівник

радист

Річард Гольдін — аспірант

Романов Олексій — художник

Савушкін — завлаб

синоптик

Сирота — завлаб до Пархоменко, дурак дураком

Сімочка — дружина Возніцина

товстун на пляжі

Тулін Олег Миколайович — світлов'юнковолосий, секретар комсомольської організації факультету, шеф групи по вивченню хмар

Фоміних Петруша

Хоботнєв — пілот

чергова в готелі

Чиркаєв — представник авіаконструктора

Чистяков — професор

швейцар в готелі

Южин — генерал

Юрій Юрійович (ю²} — співробітник лабораторії Аникєєва

Видання[ред. | ред. код]

Україномовні[ред. | ред. код]

«Молодь», 1964 р.

«Дніпро», 1969 р., 366 с.

Російськомовні[ред. | ред. код]

М. «Вища школа»,—1981,360 с., 500 тис.

Екранізації[ред. | ред. код]

Іду на грозу.— 2-во серійний фільм

Посилання[ред. | ред. код]