Ізабела Чарторийська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізабела Чарторийська
Izabela Czartoryska
Roslin Izabela Czartoryska.jpg
портрет пензля Александра Росліна 1774 року
Народилася 3 березня 1746(1746-03-03)
Варшава
Померла 17 червня 1835(1835-06-17) (89 років)
Висоцько
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність господарка літературного салону, письменниця, колекціонер мистецтва, філантроп
Володіє мовами польська
Magnum opus Музей Чорторийських і Temple of the Sibyl[d]
Титул Принцеса
Рід Чорторийські
Батько Єжи Детлофф Флеммінг[pl]
Мати Антоніна Чарторийська[pl]
У шлюбі з Адам Казимир Чарторийський
Діти Тереза Чарторийська
Марія Анна Чарторийська[pl]
Адам Єжи Чарторийський
Константи Адам Чарторийський[pl]
Ґабріеля Чарторийська
Зоф'я Чарторийська
Цецилія Бейдаль[pl]
Герб

Чарторийський[pl]

Ізабела (спершу — Ельжбета[1]) Дорота з Флемінгів Чарторийська, (пол. Izabela Dorota z Flemmingów Czartoryska; 3 березня 1746, Варшава — 17 червня 1835, Висоцько) — польська аристократка доби Просвітництва, дружина князя Адама Казимира Чарториського, через якого увійшла до Фамілії[pl], в період Чотирирічного сейму була пов'язана з Патріотичною партією[pl]. В молодості знана свободою звичаїв; серед її коханців були, зокрема, король Станіслав Август Понятовський та Микола Рєпнін, російський посол у Варшаві. На пізнішому етапі життя брала активну участь у політичному житті пізнього періоду Речі Посполитої та перших років XIX ст. Письменниця, меценатка мистецтва, колекціонерка історичних пам'яток, які збирала як у Польщі, так і під час своїх численних подорожей по Європі. Після втрати Польщею незалежності утворила перший польський музей у Святині Сибілли[pl] у місті Пулави, який разом із колекцією так само заснованого нею в Пулавах Готичного будинку[pl] став основою сучасного Музею Чарторийських у Кракові. Мати, зокрема, політика та князя Адама Чарторийського та письменниці Марії Віртемберської[pl].

Творчість Ізабели Чарторийської[ред. | ред. код]

Ізабела Чарторийська займалася літературною діяльністю протягом усього життя. Писала спогади, вірші, моралізаторські книжки. Її творчість, так само як і перебудова пулавського палацу з парком, була утримана в дусі сентименталізму; класицизму княгиня Ізабела не сприймала. Ізабела Чарторийська також склала каталоги своїх музейних колекцій та написала книгу про закладення парків. Більшість її творів за її життя існувала лише у вигляді рукописів, і всіх її творів не видано друком й донині.

Рукопис Mon portrait, il y a dix ans Ізабели Чарторийської

Опубліковані твори Ізабели Чарторийської:

  • Myśli różne o sposobie zakładania ogrodów (1805)
  • Książka do pacierzy dla dzieci wiejskich podczas Mszy Świętej dla szkółki puławskiej napisana (1815)
  • Pielgrzym w Dobromilu czyli nauki wiejskie z dodatkiem powieści i 40 obrazkami (1819)
  • Pielgrzym w Dobromilu, część druga, czyli dalszy ciąg nauk wiejskich z dziesięcią obrazkami i muzyką (1821)
  • Dyliżansem przez Śląsk: Dziennik podróży do Cieplic w roku 1816 (вид. 1968)
  • Katalog Sybilli (1827)
  • Poczet pamiątek zachowanych w Domu Gotyckim w Puławach (1828)
  • Korepondencya księżny Izabelli Czartoryskiéj z poetą Delille'm (вид. 1887)
  • Listy z hr. Flemingów księżny Izabelli Czartoryskiej do starszego syna swego księcia Adama (вид. 1887)
  • Correspondance inédite d'Isabelle Czartoryska avec J. C. Lavater (вид. 1970)

Окремі неопубліковані праці:

  • Mon portrait, il y a dix ans (спогади)
  • Mémoires et écrit divers (спогади)
  • Tour through England
  • Katalog pamiątek złożonych w Domu Gotyckim w Puławach
  • Aventure bizarre mais vrai arrivée à Puławy (фантастично-сентиментальне оповідання)
  • Вірші: Wierzba i płacząca brzoza, Do wojska polskiego, Przypatrzmy się przyrodzie та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ім'я Ізабела — іспанська версія імені Ельжбета (пол. Elżbieta). Хоча справжнє ім'я княгині звучало як Ельжбета, вона зазвичай використовувала іспанську форму та під іменем Ізабела увійшла до історії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gabriela Pauszer-Klonowska: Pani na Puławach. Warszawa: Czytelnik, 1978. 
  • Danuta Wójcik-Góralska: Władztwo księżnej Izabeli. Warszawa: Książka i Wiedza, 1967. 
  • Alina Aleksandrowicz [et al.]: Z przeszłości kulturalnej Lubelszczyzny. Lublin: Wydawnictwo Lubelskie, 1978. 
  • Mieczysław Kseniak: Rezydencja książąt Czartoryskich w Puławach. Lublin: idea Media, 1998. ISBN 83-90734-2-5. 
  • Muzeum Czartoryskich: Historia i zbiory. Kraków: Muzeum Narodowe w Krakowie, 1998. ISBN 83-87312-11-8. 
  • Alina Aleksandrowicz: Izabela Czartoryska: Polskość i europejskość. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 1998. ISBN 83-227-1092-5. 
  • Alina Aleksandrowicz: Różne drogi do wolności: Puławy Czartoryskich na przełomie XVIII i XIX wieku: Literatura i obyczaj. Puławy: Towarzystwo Przyjaciół Puław, 2011. ISBN 978-83-61472-07-0. 
  • Zofia Gołębiowska: W kręgu Czartoryskich: Wpływy angielskie w Puławach na przełomie XVIII i XIX wieku. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2000. ISBN 83-227-1621-4. 
  • Marian Kamil Dziewanowski: Książę wielkich nadziei: Biografia księcia Adama Jerzego Czartoryskiego. Wrocław: atla 2, 1998. ISBN 83-86882-95-6. 
  • Ludwik Zygmunt Dębicki: Puławy (1762–1830): Monografia z życia towarzyskiego, politycznego i literackiego na podstawie archiwum książąt Czartoryskich w Krakowie, t. 1–4. Lwów: Gubrynowicz i Szmidt, 1887–1888. 
  • Wacław Zawadzki (oprac.): Polska Stanisławowska w oczach cudzoziemców, t. 1–2. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1963. 
  • Duc de Lauzun: Pamiętniki. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1976. 
  • Julian Ursyn Niemcewicz: Pamiętniki czasów moich, t. 1–2. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1957. 
  • Adam Jerzy Czartoryski: Pamiętniki i memoriały polityczne. Warszawa: Instytut Wydawniczy Pax, 1986. ISBN 8321106692.