Ізабела Чарторийська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізабела Чарторийська
Izabela Czartoryska
Roslin Izabela Czartoryska.jpg
портрет пензля Александра Росліна 1774 року
Народилася 3 березня 1746(1746-03-03)
Варшава
Померла 17 червня 1835(1835-06-17) (89 років)
Висоцько
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита (Республіка Обох Націй)
Діяльність господиня літературного салону, письменниця, колекціонер мистецтва, філантроп, засновник
Знання мов польська
Magnum opus Музей Чорторийських і Temple of the Sibyld
Титул принцеса
Рід Чорторийські
Батько Єжи Детлофф Флеммінг[pl]
Мати Антоніна Чарторийська[pl]
У шлюбі з Адам Казимир Чарторийський
Діти Тереза Чарторийська
Марія Анна Чарторийська[pl]
Адам Єжи Чарторийський
Константи Адам Чарторийський[pl]
Ґабріеля Чарторийська
Зоф'я Чарторийська
Цецилія Бейдаль[pl]
Герб

Чарторийський[pl]

Ізабела (спершу — Ельжбета[1]) Дорота з Флемінгів Чарторийська, (пол. Izabela Dorota z Flemmingów Czartoryska; 3 березня 1746, Варшава — 17 червня 1835, Висоцько) — польська аристократка доби Просвітництва, дружина князя Адама Казимира Чарториського, через якого увійшла до Фамілії, в період Чотирирічного сейму була пов'язана з Патріотичною партією[pl]. В молодості знана свободою звичаїв; серед її коханців були, зокрема, король Станіслав Август Понятовський та Микола Рєпнін, російський посол у Варшаві. На пізнішому етапі життя брала активну участь у політичному житті пізнього періоду Речі Посполитої та перших років XIX ст. Письменниця, меценатка мистецтва, колекціонерка історичних пам'яток, які збирала як у Польщі, так і під час своїх численних подорожей по Європі. Після втрати Польщею незалежності утворила перший польський музей у Святині Сибілли[pl] у місті Пулави, який разом із колекцією так само заснованого нею в Пулавах Готичного будинку[pl] став основою сучасного Музею Чарторийських у Кракові. Мати, зокрема, політика та князя Адама Чарторийського та письменниці Марії Віртемберської[pl].

Творчість Ізабели Чарторийської[ред. | ред. код]

Ізабела Чарторийська займалася літературною діяльністю протягом усього життя. Писала спогади, вірші, моралізаторські книжки. Її творчість, так само як і перебудова пулавського палацу з парком, була утримана в дусі сентименталізму; класицизму княгиня Ізабела не сприймала. Ізабела Чарторийська також склала каталоги своїх музейних колекцій та написала книгу про закладення парків. Більшість її творів за її життя існувала лише у вигляді рукописів, і всіх її творів не видано друком й донині.

Рукопис Mon portrait, il y a dix ans Ізабели Чарторийської

Опубліковані твори Ізабели Чарторийської:

  • Myśli różne o sposobie zakładania ogrodów (1805)
  • Książka do pacierzy dla dzieci wiejskich podczas Mszy Świętej dla szkółki puławskiej napisana (1815)
  • Pielgrzym w Dobromilu czyli nauki wiejskie z dodatkiem powieści i 40 obrazkami (1819)
  • Pielgrzym w Dobromilu, część druga, czyli dalszy ciąg nauk wiejskich z dziesięcią obrazkami i muzyką (1821)
  • Dyliżansem przez Śląsk: Dziennik podróży do Cieplic w roku 1816 (вид. 1868)
  • Katalog Sybilli (1827)
  • Poczet pamiątek zachowanych w Domu Gotyckim w Puławach (1828)
  • Korepondencya księżny Izabelli Czartoryskiéj z poetą Delille'm (вид. 1887)
  • Listy z hr. Flemingów księżny Izabelli Czartoryskiej do starszego syna swego księcia Adama (вид. 1887)
  • Correspondance inédite d'Isabelle Czartoryska avec J. C. Lavater (вид. 1870)

Окремі неопубліковані праці:

  • Mon portrait, il y a dix ans (спогади)
  • Mémoires et écrit divers (спогади)
  • Tour through England
  • Katalog pamiątek złożonych w Domu Gotyckim w Puławach
  • Aventure bizarre mais vrai arrivée à Puławy (фантастично-сентиментальне оповідання)
  • Вірші: Wierzba i płacząca brzoza, Do wojska polskiego, Przypatrzmy się przyrodzie та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ім'я Ізабела — іспанська версія імені Ельжбета (пол. Elżbieta). Хоча справжнє ім'я княгині звучало як Ельжбета, вона зазвичай використовувала іспанську форму та під іменем Ізабела увійшла до історії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gabriela Pauszer-Klonowska: Pani na Puławach. Warszawa: Czytelnik, 1978. 
  • Danuta Wójcik-Góralska: Władztwo księżnej Izabeli. Warszawa: Książka i Wiedza, 1967. 
  • Alina Aleksandrowicz [et al.]: Z przeszłości kulturalnej Lubelszczyzny. Lublin: Wydawnictwo Lubelskie, 1978. 
  • Mieczysław Kseniak: Rezydencja książąt Czartoryskich w Puławach. Lublin: idea Media, 1998. ISBN 83-90734-2-5. 
  • Muzeum Czartoryskich: Historia i zbiory. Kraków: Muzeum Narodowe w Krakowie, 1998. ISBN 83-87312-11-8. 
  • Alina Aleksandrowicz: Izabela Czartoryska: Polskość i europejskość. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 1998. ISBN 83-227-1092-5. 
  • Alina Aleksandrowicz: Różne drogi do wolności: Puławy Czartoryskich na przełomie XVIII i XIX wieku: Literatura i obyczaj. Puławy: Towarzystwo Przyjaciół Puław, 2011. ISBN 978-83-61472-07-0. 
  • Zofia Gołębiowska: W kręgu Czartoryskich: Wpływy angielskie w Puławach na przełomie XVIII i XIX wieku. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2000. ISBN 83-227-1621-4. 
  • Marian Kamil Dziewanowski: Książę wielkich nadziei: Biografia księcia Adama Jerzego Czartoryskiego. Wrocław: atla 2, 1998. ISBN 83-86882-95-6. 
  • Ludwik Zygmunt Dębicki: Puławy (1762–1830): Monografia z życia towarzyskiego, politycznego i literackiego na podstawie archiwum książąt Czartoryskich w Krakowie, t. 1–4. Lwów: Gubrynowicz i Szmidt, 1887–1888. 
  • Wacław Zawadzki (oprac.): Polska Stanisławowska w oczach cudzoziemców, t. 1–2. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1963. 
  • Duc de Lauzun: Pamiętniki. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1976. 
  • Julian Ursyn Niemcewicz: Pamiętniki czasów moich, t. 1–2. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1957. 
  • Adam Jerzy Czartoryski: Pamiętniki i memoriały polityczne. Warszawa: Instytut Wydawniczy Pax, 1986. ISBN 8321106692.