Ільїн Ілля Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільїн Ілля Львович
Ільїн Ілля Львович 1935.jpg
Народився 7 червня 1898(1898-06-07)
Полоцьк, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер 27 листопада 1937(1937-11-27) (39 років)
Москва, СРСР
Поховання Донське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність державний діяч
Партія ВКП(б)

Ілля Львович Ільїн (7 червня 1898(18980607), місто Полоцьк Вітебської губернії, тепер Вітебської області, Республіка Білорусь — розстріляний 27 листопада 1937, місто Москва) — український радянський партійний діяч. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в червні 1930 — лютому 1933 р. Член ЦК КП(б)У в лютому 1933 — лютому 1937 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в січні 1934 — лютому 1937 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині єврейського службовця-конторника. У червні 1912 — квітні 1917 р. — репетитор у місті Борисоглєбську Тамбовської губернії. У 1916 році закінчив гімназію у місті Борисоглєбську. У травні — серпні 1917 р. — конторник майстерень 12-ї російської армії в місті Полоцьку. У вересні — листопаді 1917 р. — студент Харківського медичного інституту.

У грудні 1917 — травні 1918 р. — червоногвардієць надзвичайного штабу Донецько-Криворізької республіки в Харкові, Луганську, Воронежі. У червні — липні 1918 р. — завідувач сектору інформації відділу управління Борисоглєбського повітового виконкому.

Член РКП(б) з липня 1918 року.

У серпні — грудні 1918 р. — робітник військово-політичної розвідки, агітатор, керівник підпільного більшовицького комітету в містах Харкові та Чугуєві.

У січні — квітні 1919 р. — голова Чугуївського повітового комітету КП(б)У Харківської губернії. У травні — червні 1919 р. — заступник начальника політичного відділу 7-го укріпленого району РСЧА в містах Харкові та Чугуєві. У липні — грудні 1919 р. — чорнороб заводу братів Китаєвих, на підпільній більшовицькій роботі в місті Харкові.

У січні — лютому 1920 р. — помічник військового комісара у Харкові. У березні — липні 1920 р. — відповідальний секретар відділу Одеського губернського управління.

У серпні 1920 — грудні 1922 р. — завідувач загального відділу, помічник секретаря Харківського губернського комітету КП(б)У. У січні 1923 — січні 1924 р. — секретар партійного колективу Харківського комуністичного університету імені Артема.

У лютому 1924 — серпні 1930 р. — інструктор Харківського губернського комітету КП(б)У, заступник завідувача організаційного відділу, завідувач організаційно-інструкторського відділу Харківського окружного комітету КП(б)У.

У вересні 1930 — лютому 1931 р. — слухач відділення історії Інституту червоної професури у Москві. У березні 1931 — грудні 1932 р. — завідувач організаційно-інструкторського відділу Московського міського комітету ВКП(б).

4 лютого 1933 — травні 1934 р. — 2-й секретар Харківського обласного комітету КП(б)У.

У травні 1934 — січні 1937 р. — 2-й секретар Київського обласного комітету КП(б)У.

У лютому — липні 1937 р. — 1-й секретар Астраханського міського комітету ВКП(б). У липні 1937 р. — 1-й секретар Організаційного бюро Сталінградського обкому ВКП(б) по Астраханському округу.

20 липня 1937 року заарештований. 27 листопада 1937 року розстріляний у Москві, похований на Донському кладовищі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Ильин Илья Львович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)