Перейти до вмісту

Полоцьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
місто Полоцьк
Розташування
Основні дані
55°29′09″ пн. ш. 28°46′35″ сх. д. / 55.48583° пн. ш. 28.77639° сх. д. / 55.48583; 28.77639G O
КраїнаБілорусь Білорусь
Область Вітебська область
Засновано780 Редагувати інформацію у Вікіданих
Перша згадка862 (1164 роки)
Магдебурзьке право1498[1]
Населення82 547 (2009)
Площа36,74 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясчас у Білорусі
Поштовий індекс211291, 211400–211402, 211404–211415 і 211422 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код+375-214 Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота111 ± 1 м
126 м[2]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Водний об'єктЗахідна Двіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиЙонава, Фрідріхсгафен, Лудза (30 квітня 2016), Лудзенський край[d] (30 квітня 2016), Тосно, Тракай (2004)[3], Електросталь, Курськ (2014)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ключові подіїSiege of Polotskd і Облога Полоцька (1518) Редагувати інформацію у Вікіданих
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станціяПолоцьк
До Мінська
 - фізична193 км
Вебсторінкаpolotsk.vitebsk-region.gov.by Редагувати інформацію у Вікіданих
Полоцьк. Карта розташування: Білорусь
Полоцьк
Полоцьк
Полоцьк. Карта розташування: Вітебська область
Полоцьк
Полоцьк
Полоцьк (Вітебська область)
Мапа
CMNS: Полоцьк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

По́лоцьк (біл. По́лацк, Polack, біл. тарашк. По́лацак, Polacak, рос. Полоцк) — місто в Білорусі (Вітебська область). У ранньому середньовіччі це був княжий стіл землі кривичів і столиця Полоцького князівства. З XIV ст. увійшло до складу Великого князівства Литовського, де було центром удільного князівства, а згодом — Полоцького воєводства. Магдебурзьке право місто отримало у 1498.

Населення — 87,5 тис. осіб (2009).

Історія

[ред. | ред. код]

Раннє середньовіччя

[ред. | ред. код]
Софійський собор
Пам'ятник Всеславу Брячиславичу

Полоцьк заснований у VIII—IX ст. кривичами вище гирла річки Полоти. Перша згадка у «Повісті временних літ» датована 862 роком.

В лѣто .҂s҃.т҃.о҃ [6370 (862)] … в Новѣгородѣ Словенѣ. и в Пол̑о̑тьскѣ Кривичи. Ростовѣ Мерѧне. Бѣлѣлѡзерѣ Весь. Муромѣ Мурома[джерело?]

Наприкінці IX ст. Полоцьк входив до складу Київської Русі. Про це свідчить договір Олега з Візантією від 907 року, де Полоцьк названий у переліку міст, де сидять князі «під владою Олега».

«Повість временних літ» розповідає, що в кін. 970-х Полоцьком правив Рогволод, який підтримав Ярополка Київського в усобиці між Святославичами (977—979). У відповідь Володимир Новгородський завоював Полоцьк, убив Рогволода і його синів, а дочку Рогніду силоміць взяв собі за дружину. Невдовзі Володимир став одноосібним правителем Київської Русі, а Полоцька земля — її частиною. Бл. 990 князь Володимир вислав Рогніду з їхнім спільним сином Ізяславом у Полоцьк і передав Полоцьку землю йому в уділ. З кін. X ст. і до поч. XIV ст. у Полоцьку правили нащадки Ізяслава.

Літописи розповідають, що у 1092 місто вразила невідома епідемія.

В XI—XII ст. територія Полоцького князівства охоплювала більшу частину сучасної Білорусі й простягалася до Ризької затоки. Порівняно високий економічний розвиток Полоцька сприяв перетворенню його на центр самостійного князівства. Ще більше зросла політична роль «Полоцької землі» при відважному й завбачливому князі Всеславі. Про нього є згадка у «Слові о полку Ігоревім»:

…Всеславъ князь людемъ судяше, княземъ грады рядяше… Тому въ Полотскѣ позвониша заутренюю рано у святыя Софеи въ колоколы, а онъ въ Кыевѣ звонъ слыша…[джерело?]

В XII ст. Полоцьке князівство розпадається на уділи, а в місті в цей час посилюється роль віча — зборів містян для рішення важливих справ. Так, у 1132, 1152 і 1381 роках полоцьке віче вигнало князів Святополка, Рогволода Борисовича й литовського князя Скиргайла Ольгердовича.

З початку XIII ст. триває наступ у Балтії лицарів-хрестоносців і Полоцьке князівство втрачає вільний вихід до Балтійського моря. Полоцьке князівство зміцнює політичні зв'язки з Новгородом (про що свідчить шлюб князя Олександра Невського й дочки полоцького князя Брячислава), а також з литовськими князями.

Литовський період

[ред. | ред. код]
Полоцьк у XVI ст.

В XIV ст. Полоцьк увійшов до складу Великого князівства Литовського. І тут полоцьке віче впливало на політичне життя Великого князівства Литовського: позиція полочан іноді вирішувала результат боротьби за великокнязівський престол.

У 1498 великий князь Литовський Олександр Ягеллончик своєю грамотою надав місту Магдебурзьке право. Під час литовсько-московської війни (1512—1522) до міста підійшло московське військо і мешканці Полоцька активно опиралися чужоземній облозі (1518), як вважають дослідники, з небажання втрачати Магдебурзьке право у разі входження міста до складу Великого князівства Московського.[1]

У 1563 році Полоцьк захопив московський цар Іван Грозний, але в 1578 місто було визволено від загарбників.

Російський період

[ред. | ред. код]

У 1776–1796 роках Полоцьку був центром Полоцького намісництва Російської імперії.

Сучасний період

[ред. | ред. код]

З 1991 Полоцьк знаходиться у складі Республіки Білорусь.

У вересні 2002 року в Полоцьку проводились «Дожинки»[5].

З 25 травня по 5 червня 2012 року в місті проходили святкові заходи, присвячені 1150-річчю першої згадки Полоцька в письмових джерелах[6].

14 січня 2013 указом Президента Республіки Білорусь за номером 27 «Про об'єднання районів та міст обласного підпорядкування Республіки Білорусь, що мають загальний адміністративний центр» Полоцьк був позбавлений статусу міста обласного підпорядкування.

Будівлі площі Свободи

Пам'ятники міста

[ред. | ред. код]
Пам'ятник літері Ў (фрагмент)

Освіта

[ред. | ред. код]

Полоцьк є одним з найдавніших культурних центрів Східної Європи, тут був заснований перший в Білорусі університет — Полоцька єзуїтська академія.

Бібліотеки

[ред. | ред. код]
  • Музей-бібліотека Сімеона Полоцького
  • Центральна міська бібліотека імені Маяковського
  • Полоцька районна центральна бібліотека

Туристичні об'єкти

[ред. | ред. код]

Міста-партнери

[ред. | ред. код]

Мало партнерські зв'язки з українським містом:

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Полоцькі воєводи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Олександр Ящук, 2016, с. 189.
  2. ↑ GeoNames — 2005.
  3. ↑ http://www.trakai.lt/index.php?813797980
  4. ↑ http://www.kurskadmin.ru/node/911
  5. ↑ В Полоцке стартовали «Дожинки-2002». Архів оригіналу за 10 листопада 2011. Процитовано 12 серпня 2014.
  6. ↑ Программа праздничных мероприятий, посвященных 1150-летию р. Полоцка «Гімн Полацку — бацьку гарадоў беларускіх». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2014.
  7. ↑ Sieniawscy (01) [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
 
№ Назва Область Населення № Назва Область Населення
Мінськ
Мінськ
Гомель
Гомель
1МінськМінська1 959 78111ОршаВітебська116 552 Могильов
Могильов
Вітебськ
Вітебськ
2ГомельГомельська521 45212МозирГомельська112 003
3МогильовМогильовська378 07713СолігорськМінська106 503
4ВітебськВітебська368 57414НовополоцькВітебська102 394
5ГродноГродненська365 61015ЛідаГродненська100 443
6БерестяБерестейська340 14116МолодечноМінська94 922
7БобруйськМогильовська217 97517ПолоцькВітебська85 078
8БарановичіБерестейська179 12218ЖлобинГомельська75 956
9БорисовМінська143 91919СвітлогорськГомельська69 011
10ПінськБерестейська138 41520РечицяГомельська66 172