Імантс Лагодськис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Імантс Лагодськіс)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імантс Лагодськис
латис. Imants Lagodskis
Загальна інформація
Громадянство  Латвія
Місце проживання Даугавпілс
Народження 19 березня 1986(1986-03-19) (38 років)
Даугавпілс, Латвійська РСР, СРСР
Зріст 181 см
Вага 93 кг
Спорт
Країна Латвія Латвія
Вид спорту боротьба
Дисципліна вільна боротьба
Клуб «Діназ» Даугавпілс
Нац. збірна Латвія Латвія
Тренери Сергій Курситіс — з 1997
Олександр Ласиця — з 2002
Участь і здобутки
CMNS: Імантс Лагодськис у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Латвія Латвія
Чемпіонати світу з боротьби серед юніорів
Золото Гватемала 2006 вільна боротьба, до 84 кг
Чемпіонати Європи з боротьби серед юніорів
Бронза Софія 2004 вільна боротьба, до 84 кг
Чемпіонати Європи з боротьби серед кадетів
Бронза Скоп'є 2003 вільна боротьба, до 85 кг

Імантс Лагодськис, Імант Лагодський (латис. Imants Lagodskis; нар. 19 березня 1986(19860319), Даугавпілс, Латвійська РСР, СРСР) — латвійський борець вільного стилю, багаторазовий переможець та призер престижних міжнародних турнірів, чемпіон світу серед юніорів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Боротьбою почав займатися з 1997 року. Був бронзовим призером чемпіонату Європи 2003 року серед кадетів. Наступного року повторив цей результат на юніорській європейській першості. У 2006 році досяг найвищого успіху у своїй спортивній кар'єрі — став чемпіоном світу серед юніорів.

Виступав за борцівський клуб «Діназ» Даугавпілс. Тренери — Сергій Курситіс, Олександр Ласиця.

Закінчив Банківську вищу школу зі ступенем бакалавра в галузі фінансів, продовжує навчання в Латвійській спортивній академії (за фахом — тренер з вільної боротьби).

З 10 серпня 2016 року був призначений на посаду керівника відділу спорту Департаменту спорту і молоді Даугавпілса, куди він був обраний в конкурсі, на який заявки направили 13 кандидатів.[1]

Зустрічається з латвійською борчинею, чотириразовою чемпіонкою Європи, бронзовою призеркою чемпіонату світу та Європейських ігор Анастасією Григор'євою.[2] У 2015 році підтримав її у рішенні піти від тренера Сергія Курситіса після того, як у соціальних мережах з'явилась світлина, на якій Курситіс сфотографований з сепаратистом ДНР.[3] Сам Імантс тренувався у того ж тренера і ставився до нього з повагою. Через цю пітримку у спортсмена почалися проблеми з Федерацією боротьби Латвії, яка наполягала га тому, щоб Григор'єва повернулася до свого тренера.

Спортивні результати на міжнародних змаганнях[ред. | ред. код]

Виступи на Чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 2007 Латвія Латвія вільна боротьба, до 84 кг 13
Чемпіонат світу з боротьби 2011 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 22
Чемпіонат світу з боротьби 2013 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 15
Чемпіонат світу з боротьби 2014 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 21
Чемпіонат світу з боротьби 2015 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 17

Виступи на Чемпіонатах Європи[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 2006 Латвія Латвія вільна боротьба, до 84 кг 7
Чемпіонат Європи з боротьби 2007 Латвія Латвія вільна боротьба, до 84 кг 17
Чемпіонат Європи з боротьби 2008 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 21
Чемпіонат Європи з боротьби 2009 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 5
Чемпіонат Європи з боротьби 2010 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 15
Чемпіонат Європи з боротьби 2011 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 15
Чемпіонат Європи з боротьби 2012 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 19
Чемпіонат Європи з боротьби 2013 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 5
Чемпіонат Європи з боротьби 2014 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 14
Чемпіонат Європи з боротьби 2016 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 16

Виступи на Європейських іграх[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Європейські ігри 2015 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 10

Виступи на інших змаганнях[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2008 (Варшава) Латвія Латвія вільна боротьба, до 84 кг 12
Гран-прі Німеччини з боротьби 2010 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг  Золото
Кубок Великої Британії з боротьби 2010 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 5
Меморіал Вацлава Циолковського 2011 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 9
Тестовий турнір FILA 2011 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг Бронза
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2012 (Гельсінкі) Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 5
Київський Міжнародний турнір з боротьби 2013 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 5
Турнір Олександра Медведя 2013 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 5
Меморіал Вацлава Циолковського 2013 Латвія Латвія вільна боротьба, до 96 кг 7
Золотий Гран-прі з боротьби 2014 (Париж) Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 5
Турнір Олександра Медведя 2014 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 22
Гран-прі Німеччини з боротьби 2014 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг Срібло
Гран-прі Іспанії з боротьби 2014 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг  Золото
Золотий Гран-прі з боротьби 2014 (Баку) Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 5
Турнір Олександра Медведя 2015 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 13
Турнір Дана Колова — Николи Петрова 2015 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг Бронза
Меморіал Вацлава Циолковського 2015 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 16
Гран-прі Парижа з боротьби 2016 Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг Бронза
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2016 (Зренянин) Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 14
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2016 (Улан-Батор) Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 12
Олімпійський кваліфікаційний турнір з боротьби 2016 (Стамбул) Латвія Латвія вільна боротьба, до 97 кг 12

Примітки[ред. | ред. код]

  1. К работе приступает новый руководитель отдела спорта Имантс Лагодскис. Grani.lv. 10.08.2016. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 04.07.2017. (рос.)
  2. Олимпийская надежда Латвии Анастасия Григорьева: «всегда все доводила до конца». BALTNEWS.LV. 14.08.2016. Процитовано 04.07.2017.[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
  3. Григорьева перестала сотрудничать с тренером после фото с сепаратистом. LSM.LV. 28.07.2015. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 04.07.2017. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]