Інтеркаляція (хімія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інтеркаляція викликає структурні спотворення. Ліворуч: незмінна спіраль ДНК. Праворуч: спіраль ДНК, до якої інтеркальовані інші молекули в трьох місцях (позначені червоним).

Інтеркаляція в хімії — зворотна вставка молекули або групи в проміжку двома іншими молекулами або групами. Приклади включають інтеркалацію молекул в ДНК і графіт.[1]

Серед кристалічних тіл особливо схильні інтеркалювати в себе інші речовини шаруваті кристали — кристали, в яких зв'язок між атомами в одній прощині набагато сильніший, ніж зв'язок між атомами в сусідніх площинах. До таких кристалів належить, зокрема, графіт, в якому атоми карбонових площин зв'язані ковалентними зв'язками за рахунок sp2-гібридизації, а π-електрони різних площин притягуються тільки завдяки ван дер Ваальсовим силам.

Використання[ред.ред. код]

Інтеркаляція іонів літію в графіт використовується в літій-іонних батареях.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Holleman, A. F.; Wiberg, E. "Inorganic Chemistry" Academic Press: San Diego, 2001. p. 794 ISBN 0-12-352651-5.


Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.