Іоселіані Платон Ігнатович
| Іоселіані Платон Ігнатович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 листопада 1810 |
| Помер | 15 листопада 1875 (65 років) |
| Поховання | Дідубійський пантеон |
| Країна | Грузія |
| Діяльність | історик |
 Іоселіані Платон Ігнатович у Вікісховищі | |
Платон Гнатович Іоселіані (груз. პლატონ ეგნატეს ძე იოსელიანი; 1810—1875) — дослідник цивільної та церковної історії Грузії. Біограф Ґіорґі Саакадзе і грузинського царя Георгія XII.
Біографія[ред. | ред. код]
Після закінчення Санкт-Петербурзької духовної академії, Іоселіані став викладачем фізики та філософських наук у Тифліській духовній семінарії. Пізніше був чиновником особливих доручень при кавказькому наміснику. У 1849 році за підтримки Михайла Воронцова здійснив державну поїздку до Греції та відвідав середньовічний грузинський Іверський монастир на Афоні.
Платон Іоселіані був чудовим знавцем історії Грузинської церкви і тбіліських старожитностей. Співпрацював із академіком Броссе. У 1838 році Імператорська Академія Наук і Святійший синод РПЦ доручили Іоселіані розбір стародавніх історичних актів (гуджарів), зібраних при Грузинському синодальному комітеті[1].
У 1845-1855 роках Іоселіані працював редактором газети «Закавказский вестник». Багато часу і сил присвятив реабілітації грузинського національного героя Ґіорґі Саакадзе.
Праці Іоселіані друкувалися в таких виданнях: «Журнал Министерства народного просвещения» (1842), «Журнал Министерства внутренних дел» (1844), «Кавказ», «Кавказький календарь» та інших місцевих виданнях. Випустив окремою книгою «Подорожні записки по Дагестану»1862). У 1880 році у грузинському журналі «Иверия» надрукована остання праця Іоселіані «Про останнього грузинського царя Георгія».
Іоселіані був одружений на княжні Анні Багратіон-Мухранелі (1839—1913).
Похований в зведеній ним, «за обітницею» на одужання сина, Вознесенській церкві (вулиця Амаглеба), пізніше перепохований в Дідубійському пантеоні.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Святої Анни ІІІ ступеня (29.04.1848)[2] — за старанну службу в якості редактора «Закавказского Вестника».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У 1811 році Грузинська православна церква була насильно підпорядкована Петербурзькому Святому Синоду.
- ↑ Список кавалерам Российских Императорских и Царских орденов всех наименований за 1849 год., Ч. III., СПб., В типографии II-го Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии., 1850, С. 685.
Посилання[ред. | ред. код]
- Абашидзе З. Иоселиани. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2011. — Т. XXV. — С. 540-542. — ISBN 978-5-89572-046-2.(рос.)
- Иосселиани, Платон Игнатьевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Фотография Платона Иоселиани
- ДОКУМЕНТАЛЬНЫЕ МАТЕРИАЛЫ О ПЛАТОНЕ ИОСЕЛИАНИ
Бібліографія[ред. | ред. код]
|
