Ірина Палеологіна (імператриця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Палеологіна
Ειρήνη Παλαιολογίνα
Народилася невідомо
Померла після 1357
Країна  Візантійська імперія
Національність грекиня
Титул імператриця
Посада візантійська імператриця-консорткаd
Рід Палеологи
Батько Дмитро Палеолог
Мати Феодора
У шлюбі з Матвій Кантакузин
Діти 2 сини і 3 доньки

Ірина Палеологіна (д/н — після 1357) — візантійська імператриця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з династії Палеологів. Донька деспота Дмитра Палеолога та онука імператора Андроніка II. Народилася у Фкссалоніках або Константинополі наприкінці 1320-х років. Здобула класичну для того часу освіту. Наприкінці 1340 або на початку 1341 року вийшла заміж за Матвія Кантакузина, що згодом дало право на імператорський трон. Вже у 1341 році свекор Ірини повстав проти регентші Анни Савойської. Весь час перебувала в Дидімотісі разом із свекрухою Іриною Асеніною.

У 1347 році Іоанн Кантакузин зайняв Константинополь й став імператором. Чоловік Ірини набув права спадкоємця трону, а у 1353 року став співімператором. Тоді ж Ірина отримує титул імператриці, але за статусом була нижча за імператриць Ірину та Олену. Після зречення у 1354 році Іоанна VI та його дружини Ірини разом з чоловіком імператором Матвієм стала співволодаркою імператора Іоанна V та імператриці Олени.

У лютому 1356 року імператора Матвія Кантакузина та Ірину Палеолог підступно схопили серби. Перебували у полоні до грудня 1357 року, коли обох було доправлено до імператора Іоанна V. Тут Матвій та Ірина зреклися своїх титулів. Подальша доля Ірини Палеолог невідома.

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік — Матвій Кантакузин, візантійський імператор.

Діти:

  • Іоанн (1342 — після 1361), деспот
  • Дмитро (1343—1383), 3-й деспот Мореї
  • Феодора, черниця
  • Олена (д/н — після 1394), дружина Людовіка Фадріке, графа Салони
  • Марія, дружина Іоанна Ласкаріса Калофера

Джерела[ред. | ред. код]

  • Donald M. Nicol: The Byzantine family of Kantakouzenos (Cantacuzenus) ca. 1100—1460. A genealogical and prosopographical study. (= Dumbarton Oaks Studies. Bd. 11). Dumbarton Oaks Center for Byzantine Studies, Washington DC 1968.