АЕС Дарховін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Атомна електростанція Дарховін (також відома як атомна електростанція Естегляль або Карун) — планована атомна електростанція, розташована в провінції Хузестан, Іран, приблизно за 70 кілометрів на південь від Ахваза на річці Карун. Розпочато будівництво одного реактора. Деякі інші проекти на цьому майданчику були скасовані. Його побудувала Масна.

Історія[ред. | ред. код]

До Іранської революції Іран підписав контракт на 2 мільярди доларів із французькою компанією Framatome на будівництво двох реакторів із водою під тиском потужністю 910 МВт у Дарховіні. Після революції Франція вийшла з проекту, а інженерні компоненти заводу залишилися у Франції. Потім іранські компоненти були використані для будівництва блоків 5 і 6 атомної електростанції Gravelines у Франції, яка була введена в експлуатацію в 1985 році.[1] Будівництво електростанції було зупинено під час ірано-іракської війни. У 1992 році Іран підписав угоду з Китаєм про будівництво двох реакторів потужністю 300 МВт на місці, які мали бути завершені протягом десяти років і були схожі на атомну електростанцію Чашма в Пакистані, яку збудував Китай.[2] Але пізніше Китай вийшов з проекту під тиском Сполучених Штатів.[3][4]

Згодом проектом зайнявся сам Іран, оскільки жодна інша країна не була готова співпрацювати в його будівництві.[5] Іран розпочав самостійне проектування реактора для Дарховинської атомної електростанції на основі конструкції реактора IR-40 з використанням важкої води. Іранський ядерний реактор має потужність 360 МВт. Станцію було оголошено у 2008 році, спочатку планувалося, що вона буде запущена у 2016 році,[6] але будівництво затягується.[7] Наразі немає публічної інформації про те, скільки реакторів планується розмістити на електростанції. Станція стане першою в Ірані атомною електростанцією, спроектованою та збудованою власними силами, крім дослідницького реактора IR-40.[8][9][10] За словами глави агентства з атомної енергії Ірану Аббаса Салехі, швейцарсько-шведський конгломерат ABB був збережений як партнер/зовнішній консультант у цьому проекті в останні роки, але вийшов із нього через міжнародні санкції.[11]

У травні 2022 року заступник голови Організації з атомної енергії Ірану заявив, що триває планування будівництва місцевої електростанції потужністю 360 МВт.[12] 3 грудня 2022 року державне телебачення Ірану оголосило про початок будівництва місцевої електростанції потужністю 300 МВт, будівництво якої займе вісім років і коштуватиме від 1,5 до 2 мільярдів доларів.[13][14]

У літературі[ред. | ред. код]

У романі Пола Ердмана 1976 року «Аварія 1979 року» згадується, що атомна електростанція в Дарховіні була завершена Францією, а Мохаммед Реза Пехлеві, тодішній шах Ірану, використовує цю установку за допомогою Ізраїлю та Швейцарії для виготовлення дюжини солених бомб.

Реактори[ред. | ред. код]

Плани щодо ділянки не зрозумілі.

Реакторна установка[15] Тип реактора Чиста
потужність
Загальна
потужність
Розпочато будівництво Електрична
мережа
Комерційна
експлуатація
Закриття
Дарховін [7] Водяний реактор під тиском 330 MW 360 MW 2008 [16] - - -
Естегляль-1 [17] Водяний реактор під тиском 280 MW 300 MW Скасований план
Естегляль-2 [18] Водяний реактор під тиском 280 MW 300 MW Скасований план

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nuclear Power in Iran - World Nuclear Association. www.world-nuclear.org.
  2. Green Party of Iran - News. www.iran-e-sabz.org.
  3. Chinese Arms Exports to Iran. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 17 квітня 2010.
  4. Esfahan / Isfahan - Iran Special Weapons Facilities.
  5. President invites intl. companies to participate in nuclear plant projects. Tehran Times. 30 січня 2008.
  6. Iran starts second atomic power plant: report. Reuters. 8 лютого 2008 — через www.reuters.com.
  7. а б Darkhovain on the PRIS of the IAEA.
  8. http://www.redorbit.com/news/science/352355/iran_press_official_provides_details_on_native_iranian_nuclear_plant/ [недоступне посилання з 01.02.2022]
  9. Iran Nuclear Milestones: 1967-2017 | Iran Watch. www.iranwatch.org.
  10. www.ahwazstudies.org https://web.archive.org/web/20120223075230/http://www.ahwazstudies.org/content/view/2852/53/lang%2Cenglish/. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. Iran Construction 8 Nuclear Reactor Plants & water Desalination ایران ساخت راکتو و آب شیرین کن. YouTube.
  12. Iran begins procedures to build indigenous nuclear reactor. Nuclear Engineering International. 11 May 2022. Процитовано 19 January 2023.
  13. Iranian state media: Construction begins on nuclear plant. Associated Press. 4 December 2022. Процитовано 19 January 2023.
  14. Iran marks start of work for Darkhovin plant. World Nuclear News. 6 January 2023. Процитовано 19 January 2023.
  15. Power Reactor Information System from the IAEA: „Iran, Islamic Republic of: Nuclear Power Reactors“ [Архівовано 2011-06-04 у Wayback Machine.]
  16. Iran starts second atomic power plant: report, Reuters, Feb 8, 2008.
  17. Estehlal 1 on the PRIS of the IAEA.
  18. Estehlalr 2 on the PRIS of the IAEA.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]