Абатай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абатай
ᠠᠪᠲᠠᠶᠢᠰᠠᠶᠢᠨ
AbtaiPainting (cropped).jpg
Народився 1534
Помер 1586
Поховання Erdene Zuu Monasteryd
Національність монгол
Діяльність правитель
Титул тушету-хан
Посада Tüsheet Khand
Термін 1554—1588 роки
Попередник Оноху-хунтайджі
Наступник Ерехей-Мерген-хан
Конфесія буддизм
Рід Чингізиди
Батько Оноху-нойон
Брати, сестри  • Tümenkhen sain noyand, Abakhu Mergend і Barai Sain Khand
Діти Élièkèd

Абатай (15341588) — фактичний засновник держави тушету-ханів монголів в Халхці. Ім'я перекладається як «Той, що має дар чаклування».

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з гілки Хубілаїдів династії Чингізидів. Старший син Оноху-нойона, середнього сина Гересендзе, правителя Халхи, й старшого сина великого кагана Даян-хана. Народився 1534 року. Про молоді роки замало відомостей. 1554 року успадкував землі в лівому (східному) крилі Халхи. Завдяки енергії Абатая його володіння доволі швидко перетворилося на напівнезалежне ханство. Піднесенню держави Абатая сприяло вигідне географічне положення в центрі Халхи. Також з самого початку було встановлено союзні та торговельні відносини з туметським ханством, де правив Алтин-хан. Спільно з останнім Абатай протистояв зазіханням загальномонгольських ханів.

З 1564 року розпочав тривалі війни з ойратами, що велися з перемінним успіхом. Дістав від ойратів прізвисько «безумний тайджі». Зрештою 1577 року у битві при Хубхен-Герійн Абатай завдав нищівної поразки ойратам, змусивши тих визнати своїм правителем свого сина субагатая. Втім влада Абатая переважно поширювалася на південних й східних ойратів. Водночас вимушений визнати номінальну зверхність монгольського кагана Тумен-Ясаґту-хана.

Абатай під час війн з ойратами захопив декількох буддистських ченців, які навернули його в свою віру. Став ревним поширювачем буддизму. У 1577 році відвідав Кьоке-Хото (столицю Туметського ханства), де зустрівся з Далай-ламою III. Сприяв посиленню в своїх володіннях секти Гелуг. У 1585 році почав будівництво першого постійного буддійського монастиря — Ердені-Дзу — на місці колишньої столиці Монгольської імперії Каракоруму. 1587 року Далай-лама III надав Абатаю титул тушету-хана. Помер Абатай-хан у 1588 році. Владу успадкував другий син Ерехей-Мерген-хан.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Udo B. Barkmann: Geschichte der Mongolei oder die «Mongolische Frage». Die Mongolen auf ihrem Weg zum eigenen Nationalstaat. Bouvier, Bonn 1999, ISBN 3-416-02853-8.
  • Christopher Pratt Atwood, Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire, New York, University of Indiana / Facts On File, 2004, 678 p. (ISBN 0-8160-4671-9).
  • Atwood, Christopher (2004). Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. University of Indiana. p. 1. ISBN 0-8160-4671-9.