Абібаал (цар Бібла)
| Абібаал | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| X ст. до н.е. — X ст. до н.е. | ||
| Попередник: | Єхімілк | |
| Наступник: | Елібаал | |
| Народження: | 10 століття до н. е. | |
Абібаал (Аби-Баал, «батько мій Баал»[1]; фінік. Abi-ba‘al) - цар Бібла в другій половині X століття до н. е.
Біографія[ред. | ред. код]
Абібаал відомий тільки з одного вотивного напису, присвяченого фінікійській богині Баалат-Гебал[en] . Цей напис знаходиться на постаменті переможної стели єгипетського фараона Шешонка I [2] [3] [4] [5], і в ній Абібаал згадується як син правителя Бібла Йехімілка . Передбачається, що він володів престолом у другій половині X століття до н. е. Як точніше наводяться різні дати від 950 до 930 року до н. е. включно. Абібаал отримав престол після свого батька, а йому успадковував його брат Елібаал [6] [7] [8] [9] [10] .
Про правління Абібаала ніяких відомостей в історичних джерелах не збереглося. У написі Шешонка I повідомляється не тільки про підпорядкування тим Бібла, але і всієї Фінікії, і навіть отримання данини від сирійських володарів . Однак інших відомостей про поширення влади фараонів на ці землі в той час немає. Проте, можливо, що Абібаал і його найближчі наступники деякий час визнавали над собою верховну владу правителів Єгипту [11] [4] [5] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Менандр Ефеський. Фрагменти / переклад Тураєва Б. О // Фінікийська міфологія. — СПб. : «Літній сад», Журнал «Нева», 1999. — 5 травня. Архівовано з джерела 20 вересня 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ Циркін Ю. Б. Від Ханаана до Карфагена. — ООО «Видавництво Астрель»; ООО «Видавництво АСТ». — М., 2001. — С. 137. — ISBN 5-17-005552-8.
- ↑ Lexikon der Ägyptologie / Helck W., Otto E. — Wiesbaden : Otto Harrassowitz, 1975.
- ↑ а б Bunnens G. L’histoire événementielle Partim Orient / Krings V // Handbuch der Orientalistik: Der Nahe und Mittlere Osten. — BRILL, 1995. — 5 травня. — С. 225. — ISBN 978-9-0041-0068-8. Архівовано з джерела 30 вересня 2018. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ а б Lipiński E. [1] — Leuven/Louvain : Peeters Publishers, 2006. — P. 166. — ISBN 978-9-0429-1798-9. Архівовано з джерела 24 червня 2021
- ↑ Reallexikon der Assyriologie / Weidner E., Soden W. von. — Berlin, New York : Walter de Gruyter & Co, 1957—1971.
- ↑ Lipiński E. [2] — Leuven/Louvain : Peeters Publishers, 1995. — P. 69. — ISBN 978-9-0683-1690-2. Архівовано з джерела 30 вересня 2018
- ↑ Handy L. K. The Age of Solomon. — Leiden : BRILL, 1997. — P. 162—163. — ISBN 978-9-0041-0476-1.
- ↑ Aubert M. E. [3] — Cambridge : Cambridge University Press, 2001. — P. 69. — ISBN 978-0-5217-9543-2. Архівовано з джерела 1 січня 2018
- ↑ Seyed-Ashraf H. Metropolen des alten Orients. — Books on Demand, 2016. — P. 48. — ISBN 978-3-7392-9672-2.
- ↑ Циркин Ю. Б. От Ханаана до Карфагена. — ООО «Издательство Астрель»; ООО «Издательство АСТ». — М., 2001. — С. 137. — ISBN 5-17-005552-8.