Фараон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фарао́н — титул монарха у Стародавньому Єгипті.

Слово «Фараон» — це грецьке спотворення єгипетського «пер о» (високий дім), що значило царський палац. Цим словом почали називати персону царя лише за часів Нового царства після 1580 року до н. е.

Фараон вважався живим богом, який після своєї смерті повинен приєднатися до інших богів. Він носив титул Сина Сонця і мав релігійну, політичну та військову влади у всьому Єгипті. Кожен фараон мав п'ять так званих титульних імен.

Помічником фараона був перший міністр (візир), керуючий виконавчою владою.

Література[ред.ред. код]

  • Весь Египет. 2-е издание, дополненное. стор.7. (рос.) ISBN 88-8029-353-2