Агама Чернова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агама Чернова
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Агамові
Підродина: Agaminae
Рід: Азійські гірські агами
Вид: Агама Чернова
Laudakia chernovi
Ananjeva, Peters та Rzepakovsky, 1981
Посилання
EOL: 457098

Агама Чернова (Laudakia chernovi) — представник роду азійських гірських агам з родини агамових.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина тіла становить 8-12 см і хвоста 15-25 см. Має сплощену голову і тулуб. Хвіст з круглим перетином. Всі луски спини і боків тулуба ребристі. Уздовж хребта є чітка смуга з 8 рядків збільшених, ребристих, шипуватих лусок. Горлова складка добре виражена. Черевна луска чотирикутна, гладенька і розташована більш-менш правильними поперечними і косими поздовжніми рядками. Хвостова луска сильно ребриста з гострими шипиками, які на нижній стороні хвоста не виражені. Вона розташовуються правильними поперечними рядками у вигляді кілець — кожні три кільця утворюють один сегмент. Луска, яка вкриває зверху стегна і гомілки, дорівні лускі в середній частині спини, на гомілках вона із сильно розвиненими реберцями, які переходять у шипи. Пальці помітно стислі з боків. Четвертий палець задньої ноги довші третього. У дорослих самців перед анальним отвором є 2-4 рядки преанальних пір і овальна пляма мозолястих луски на череві.

Молоді особини світло-коричневого кольору із жовтими плямами на бічній поверхні шиї. Дорослі агами зверху коричневі з ледь помітними білими цяточками на вістрях шипуватої луски. На спині самців чітко виражена широка золотисто-жовта поздовжня смуга, а їх голова має забарвлення темної бронзи з блакитно-димчастим плямою на потилиці. Такі ж плями помітні на колінних і ліктьових суглобах. Нижня сторона тіла темна зі світлими плямами, які розмиті на грудях та горлі. Загальний фон нижньої сторони тіла самиць світліший, ніж у самців.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє схили гір, пониззя ущелин, де дотримується порослих чагарником крутих кам'янистих схилів і осипів на висотах 900-1400 м над рівнем моря. Ховається у тріщинах і промоїнах в скелях. Активна вдень. Харчується комахами, рослинною їжею, зокрема, ягодами шовковиці.

Це яйцекладна ящірка. Парування відбувається наприкінці кінці травня - на початку червня. Самиця відкладає 4-5 яєць середнім розміром 22х12 мм.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у південно-західному Таджикистані, Узбекистану, південно-східному Туркменістані, де має обмеженим ареалом у західній частині Паміро-Алая, північно-східному Афганістані.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.