Агітпункт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Агітпункт — це політико-освітній заклад в УРСР, який був створений в містах та на залізничних станціях Радою робітників і селянської оборони 13 квітня 1919 року як центр масової політичної роботи. З 1937 року вони стали центрами політичної роботи під час виборчих кампаній. Агітпункти відіграли велику роль у комуністичній пропаганді у роки довоєнних п'ятирічок та період Великої Вітчизняної війни. Могли бути постійними або тимчасовими. На агітпунктах влаштовували збори виборців, бесіди, лекції тощо. Роботу на агітпунктах проводили агітатори, що були об'єднані в агітколективи.[1]
У масовій культурі[ред. | ред. код]
У гурту «Брати Гадюкіни» в пісні «Рок-н-рол до рана» з альбому «Всьо чотко!» (1989) є сатирична згадка про агітпункт[2]:
Через гори, через ліс Летіла зозуля Піду я на агітпункт І проголосую
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Агітпункт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 54.
- ↑ Вибори — Вікіцитати. uk.wikiquote.org (укр.). Процитовано 20 січня 2023.