Адаїлтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Адаїлтон
Genova-Genoa in A-2007-DSCF0520 - Adaílton (edited-vertical).jpg
Особові дані
Народження 24 січня 1977(1977-01-24) (43 роки)
  Сантіагу, Бразилія
Зріст 172 см
Вага 65 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1995–1996 Бразилія «Жувентуде» 35 (1)
1997–1999 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 8 (5)
1997–1998   Італія «Парма» 13 (2)
1998–1999   Франція «Парі Сен-Жермен» 19 (2)
1999–2006 Італія «Верона» 163 (50)
2006–2007 Італія «Дженоа» 26 (11)
2007–2010 Італія «Болонья» 86 (22)
2010–2012 Румунія «Васлуй» 41 (13)
2013 Бразилія «Жувентуде» 10 (4)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1997 Бразилія Бразилія U-20 4 (10)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2017–2018 Італія «Віртус Верона» (помічник)
2019 Італія «Вігор Карпането»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Адаїлтон Ма́ртінш Болза́н (порт. Adaílton Martins Bolzan, нар. 24 січня 1977, Сантіагу) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду «Жувентуде», в якій провів два сезони, взявши участь у 35 матчах чемпіонату. Сезон 1997 року Адаїлтон розпочав в іншій бразильській команді «Гуарані» (Кампінас), але вже влітку після чудового виступу на молодіжному чемпіонаті світу, де молодий нападник забив 10 голів та став найкращим бомбардиром[1], очікування навколо нього стали дуже високими, і журналісти порівнювали його з Роналду та Ромаріо[2][3].

В результаті в липні 1997 року гравця в оренду взяла італійська «Парма»[4]. Протягом літа в товариських матчах Адаїлтон виділявся великою кількістю забитих голів, в тому числі один проти «Селтіка»[5], але протягом офіційного сезону він зіграв у Серії А лише тринадцять ігор, забивши два голи, оскільки програвав конкуренцію досвідченим Енріко К'єзі та Ернану Креспо. Свій перший матч в Серії А Адаїлтон зіграв 21 вересня 1997 року проти «П'яченци», а перший гол забив 9 листопада в ворота «Емполі».

Наступного сезону він грав за французький «Парі Сен-Жермен», де за один сезон він провів 19 матчів та забив два голи. У 1999 році він повернувся в Італію, ставши гравцем «Верони», новачка Серії А. Відіграв за команду з Верони наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри (три сещони в Серії А і чотири — в Серії В). Більшість часу, проведеного у складі «Верони», був основним гравцем атакувальної ланки команди, забивши 52 голи в 175 матчах.

Адаїлтон (крайній ліворуч) з іншими гравцями «Дженоа» святкує вихід до Серії А. 2007 рік.

Влітку 2006 року вступив Адаїлтон перейшов в «Дженоа» з Серії Б, де боровся за місце в складі з такими форвардами, як Джузеппе Скуллі, Лусіано Фігероа і Ільяс Зейтуллаєв. Взимку клуб купив ще й Марко Ді Вайо, в результаті чого утворилася ударна зв'язка нападників Ді Вайо-Адаїлтон, завдяки якій клуб вийшов в Серію А.

Втім сам Адаїлтон залишився грати у другому дивізіоні, оскільки поповнив ряди «Болоньї»[6], і якій він також допоміг вийти у вищий італійський дивізіон у 2008 році. У сезоні 2008/09 команда купила форварда Марко Ді Вайо, і старі знайомі протягом двох сезонів допомагали команді боротися за виживання.

У 2010 році Адаїлтон перейшов у румунський «Васлуй». У цьому клубі Адаілтон отримав нагороду Найкращого гравця «Васлуя» 2011 року[7] і посів друге місце в номінації «Найкращий легіонер Румунії 2011 року»[8]. Після закінчення сезону 2011/12 Адаїлтон оголосив про завершення кар'єри[9]., однак в 2013 році відновив її, повернувшись до свого рідного клубу «Жувентуде»[9], де вже остаточно завершив кар'єру 2013 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1997 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Південної Америки в Чилі, де бразильці здобули срібні нагороди, а Адаїлтон з 8 голами став найкращим бомбардиром. Цей результат дозволив поїхати команді і на молодіжному чемпіонаті світу 1997 року в Малайзії. На цьому турнірі Адаїлтон забив 10 голів у чотирьох матчах і став найкращим бомбардиром змагань. При цьому бразилець встановив рекорд турніру, забивши 6 голів в одному матчі проти Південної Кореї (10:3), який протримався до 2019 року, коли його побив норвежець Ерлінг Браут Голанд, забивши 9 голів у ворота Гондурасу (12:0)[10].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 2014 році Адаїлтон почав відвідувати тренерські курси[11] і у липні 2017 року в італійському Коверчано отримав диплом, що дозволяв йому тренувати клуби Серії D[12]. У сезоні 2017/18 Адаїлтон був помічником тренера клубу «Віртус Верона» в Серії D[13], який в кінці сезону вийшов у Серію С.

11 червня 2019 року Адаїлтон став головним тренером клубу «Вігор Карпането», який грав у Серії D[14], втім вже 7 жовтня 2019 року він був звільнений після 6 турів та 4 поспіль поразок, в результаті яких клуб опинився на передостанньому місці[15].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1997–98 Italia «Парма» A 13 2 КІ 6 1 ЛЧ 2 1 - - - 21 4
1998–99 Франція «Парі Сен-Жермен» Л1 19 2 КФ+КЛ 2+3 2+0 КВК 1 0 СФ 0 0 25 4
2999–00 Italia «Верона» A 28 7 КІ 1 0 - - - - - - 29 7
2000–01 A 18 4 КІ 2 1 - - - - - - 20 5
2001–02 A 3 1 КІ 0 0 - - - - - - 3 1
2002–03 B 23 5 КІ 2 0 - - - - - - 25 5
2003–04 B 23 9 КІ 1 0 - - - - - - 24 0
2004–05 B 29 9 КІ 2 0 - - - - - - 31 9
2005–06 B 39 15 КІ 2 1 - - - - - - 41 16
Усього за «Верону» 163 50 10 2 - - - - 173 52
2006–07 Італія «Дженоа» B 26 11 КІ 4 3 - - - - - - 30 14
2007–08 Італія «Болонья» B 32 8 КІ - - - - - - - - 32 8
2008–09 A 23 1 КІ 2 1 - - - - - - 25 2
2009–10 A 31 11 КІ 1 0 - - - - 32 11
Усього за «Болонью» 86 20 3 1 - - - - 89 21
2010–11 Румунія «Васлуй» ЛI 29 11 КР 1 0 ЛЄ 0 0 - - - 30 11
2011–12 ЛI 30 6 КР 4 2 ЛЧ+ЛЄ 2+6 0 - - - 42 8
Усього за «Васлуй» 59 17 5 2 8 0 - - 72 19
Усього за кар'єру 366 102 33 11 11 1 0 0 410 114

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. adidas Golden Shoe - FIFA U-20 World Cup Final. fifa.com. Процитовано 24 aprile 2013. 
  2. Arriva Adailton e fa come Baggio: " Voglio giocare ". Il Corriere della Sera. 14 luglio 1997. с. 41. Архів оригіналу за 30 ottobre 2015. Процитовано 24 aprile 2013. 
  3. Paolo Tomaselli (09). Adailton:"Ero il nuovo Romario, ma non avevo abbastanza fame...". Il Corriere della Sera. с. 57. 
  4. Calcio news. La Repubblica. 14. с. 40. 
  5. Parma: Adailton è un bel "problema". La Gazzetta dello Sport. 28. с. 11. 
  6. Luca Russo (31 agosto 2007). Alla fine Adailton va a Bologna. Il Giornale. Процитовано 24 aprile 2013. 
  7. «Meseriasul»
  8. «Podium latin in ancheta GSP»
  9. а б Alessandro De Pietro (5 aprile 2013). Adailton riparte con la sua Juventude. L'Arena. Процитовано 24 aprile 2013. 
  10. Нападающий Норвегии (U-20) Эрлинг Холанд забил девять мячей Гондурасу, установив рекорд
  11. tuttomercatoweb.com, ред. (5 maggio 2014). Adailton: "Stasera partita bellissima! Felipe Anderson? Ha bisogno di tempo". Процитовано 21 giugno 2014. 
  12. Adailton e Luciano compagni a Coverciano. TGGialloblu.it. 23 luglio 2017. Процитовано 10 aprile 2018. 
  13. Punizioni alla Zico, con Ancelotti e Buffon al Parma, le idee di Gasp: Adailton ci racconta la sua nuova vita da allenatore. gianlucadimarzio.com. 18 marzo 2018. Процитовано 10 aprile 2018. 
  14. Serie D, Martins Adailton è il nuovo tecnico della Vigor Carpaneto Vigorcarpaneto1922.it
  15. DETTO FATTO (DA EMILIAGOL), MISTER ROSSINI RITORNA AL CARPANETO!. Emiliagol.it il portale emiliano del calcio dilettantistico. 2019-10-07. Процитовано 2019-10-10. 

Посилання[ред. | ред. код]