Адія Ганбаатар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адія Ганбаатар
Народився1959
Країна Монголія
Діяльністьдипломат, математик
Alma materЛодзький університет
ПосадаНадзвичайні і Повноважні Посли Монголії в Україні
Термін2013-2015
ПопередникОтгон Дамбійням
НаступникНемех Батаа

Адія Ганбаатар (1959) — монгольський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Монголії в Україні за сумісництвом. Заступник голови соціал-демократичної партії Монголії. Був членом Парламенту Монголії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у 1959 році. Отримав освіту за спеціальністю «математика» в Лодзькому університеті (Польща), обіймав посаду заступника голови соціал-демократичної партії Монголії, був членом Парламенту Монголії. Посол володіє монгольською, російською та польською мовами.

У 2012—2015 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол Монголії в Республіці Польща[1][2].

14 листопада 2013 року — вручив вірчі грамоти Президенту Литовської Республіки Далі Грибаускайте.[3]

13 вересня 2013 року — вручив копії вірчих грамот заступнику міністра закордонних справ України Віктору Майко.[4]

13 вересня 2013 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Віктор Янукович.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. WIZYTA AMBASADORA MONGOLII W KOMENDZIE GŁÓWNEJ POLICJI. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 11 червня 2019.
  2. Rozmowa z Ambasadorem Mongolii Adiya Ganbaatar. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 11 червня 2019.
  3. 14 ноября (Вильнюс). Президент Литовской Республики Даля Грибаускайте приняла верительные грамоты посла Монголии Адии Ганбаатара. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
  4. Заступник Міністра закордонних справ України Віктор Майко прийняв копії Вірчих грамот від Надзвичайного і Повноважного Посла Монголії в Україні (за сумісництвом) Адія Ганбаатара. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 11 червня 2019.
  5. Янукович заверил иностранных послов, что Украина уже готова к ЕС 13 сентября 2013. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 11 червня 2019.