Актау (порт)
| Актау морський торговельний порт | |
|---|---|
 Нафторудовоз 31м в порту Актау | |
| Розташування | |
| Країна |
 Казахстан |
| Розташування | Актау, Мангистауська область, Казахстан |
| Координати | 43°36′03″ пн. ш. 51°13′02″ сх. д. / 43.60083° пн. ш. 51.21722° сх. д.Координати: 43°36′03″ пн. ш. 51°13′02″ сх. д. / 43.60083° пн. ш. 51.21722° сх. д. |
| Інформація | |
| Відкритий | 1963 |
| Власник | АТ «Національна компанія «Актауський міжнародний морський торговельний порт» |
| Площа суходолу | 8 га |
| К-сть причалів | 9 |
| Працівники | 683 (2014) |
| Президент | Ялбачев Михайло Юрійович |
| Статистика | |
| Річний тоннаж вантажів | 5 888 000 тон (2015)[1] |
| Порт Актау | |
| Мапа | |
 | |
Порт Актау — морський торговельний порт, розташований на східному узбережжі Каспійського моря; єдиний морський порт Казахстану, призначений для міжнародних перевезень різних сухих вантажів, сирої нафти й нафтопродуктів. Порт обслуговує міжнародні транспортні коридори з півночі на південь і з заходу на схід Каспійського моря, тим самим пов'язуючи перспективні регіони для розвитку торговельних відносин. Порт Актау — головна база Каспійської флотилії Казахстану. Поєднує Казахстан із портами Ірану, Азербайджану, Росії та Туркменістану.
Історія[ред. | ред. код]
В 1963 році був побудований порт Актау, для транспортування продукції уранової промисловості й нафтових родовищ Мангистауського регіону.
Пізніше порт зіграв значну роль у будівництві атомної електростанції БН-350, заводів хімічної галузі й безпосередньо самого міста Актау.
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
Порт Актау обладнаний:
- Чотирма спеціалізованими нафтоналивними причалами проектна потужність яких становить 10,4 млн. тон при фактичній пропускної здатності до 12 млн. тон;
- Трьома універсальними суховантажними причалами для обробки генеральних вантажів, контейнерів, а також для перевантаження негабаритних вантажів і обробки суден типу ролкерних перевезень;
- Залізничним поромним комплексом (при проектній потужності 1 млн. тон фактична пропускна здатність становить 2 млн. тон);
- Зерновим терміналом потужністю 600 тис. тон в рік зі спеціалізованим причалом.
Основні види перевезень[ред. | ред. код]
Основними видами вантажів, що обробляються в порту є: нафта, метал, зерно, поромні та інші вантажі.
«Великий шовковий шлях»[ред. | ред. код]
Порт Актау входить до мережі міжнародних вантажних перевезень «Великий шовковий шлях» між країнами Європи та Азії. Маршрут вантажних перевезень включає такий напрямок: Україна - Грузія - Азербайджан - Казахстан - Китай. По даному маршруту був запущений перший експериментальний рейс, який включає як залізничні ділянки, так і поромні переправи Чорного і Каспійських морів (Іллічівськ - Батумі і Алят — порт Актау).
14 січня Україна, Азербайджан, Казахстан і Грузія підписали в Баку протокол про встановлення пільгових тарифів на вантажоперевезення по цьому шляху. 15 січня з Іллічівського морського порту (Одеська область) вперше вантаж вирушив по маршруту Україна — Китай, в обхід території Росії. Це поглибить співпрацю країн Східної Європи із Центральною Азією та Китаєм.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Показатели работы [Архівовано 2016-05-03 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Порт Актау сьогодні
- Актау [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Новий «Шовковий шлях» - альтернативний транспортний коридор в обхід Росії [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.]