Акула карликова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акула карликова
Euprotomicrus bispinatus (Pygmy shark).gif
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Катраноподібні (Squaliformes)
Родина: Змієподібні акули (Dalatiidae)
Рід: Euprotomicrus
T. N. Gill, 1862
Вид: Акула карликова
Біноміальна назва
Euprotomicrus bispinatus
(Quoy & Gaimard, 1824)
Euprotomicrus bispinatus distmap.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Euprotomicrus bispinatus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Euprotomicrus bispinatus
EOL logo.svg EOL: 206681
ITIS logo.svg ITIS: 160718
IUCN logo.svg МСОП: 60210
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 305515

Акула карликова (Euprotomicrus bispinatus) — єдиний вид роду Euprotomicrus родини Змієподібні акули.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина сягає 20-25 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самця. Голова невелика, проте масивна у порівняні з тулубом. Зуби доволі гострі. Тіло витягнуте. Характерною особливістю є здатність до довільного виробленню світла. Спеціальні люмінесцентні органи — фотофори, що мають вигляд круглих бляшок діаметром 0,03-0,08 мм, густо розташовані на нижній частині тулуба (донизу від середньої лінії тіла), а також грудних і черевних плавцях. При збудженні акули вся черевна поверхня її тіла та нижні краї боків світяться рівним блідо-зеленуватим світлом, яскраво спалахуючи при різких рухах риби і затухаючи при її заспокоєнні. Світіння карликової акули іноді може бути дуже інтенсивним.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Мешкає у відкритому океані, далеко від берегів. Вночі підіймається до самої поверхні води, а вдень опускається в глибші шари. Переважно полює на головоногих молюсків, перш за все на кальмарів. Здобич розриває зубами.

Це яйцеживородна акула. Самиця народжує до 8-10 акуленят завдовжки 5-6 см.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Зустрічається в теплих водах переважно Тихого і Індійського океанів, лише в деяких місцях Атлантичного океану (неподалік Бразилії та біля арх. Тристан-да-Кунья).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Tony Ayling & Geoffrey Cox, Collins Guide to the Sea Fishes of New Zealand, (William Collins Publishers Ltd, Auckland, N. Zelanda 1982) ISBN 0-00-216987-8