Альб (Верхній Рейн)
| Альб | |
 | |
| Гирло | Рейн |
|---|---|
| Притоки | Moosalbd, Malscher Landgrabend і Federbachd |
| Водозбір | басейн Рейну |
| Площа басейну | 447,574 км² |
| Країна |
 Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Баден-Вюртемберг |
| Висота над рівнем моря | 105 м |
| Довжина або відстань | 51,1 ± 0,1 км |
| Категорія басейну | d |
 | |
 Альб у Вікісховищі | |
49°04′44″ пн. ш. 8°20′28″ сх. д. / 49.0789° пн. ш. 8.3412° сх. д.
Альб (нім. Alb) — річка в Німеччині, протікає по землі Баден-Вюртемберг, річковий індекс 2374. Загальна довжина річки становить 51,1 км [1], площа сточища — 446,7 км² [2]. Висота витоку 751 м. Висота гирла 101 м. Долиною річки проходить залізниця Альбтальбан.
Назва походить від кельтського слова *albā, що означає «біла вода». Вважається, що це типово кельтська назва гірських річок. [3]
Альб має джерело на південний схід від гори Тойфельсмюле[de] приблизно на висоті 743 м над рівнем моря. Звідси тече в північному напрямку спочатку глибокою долиною Клузе. Нижче курортного міста Бад-Герренальб звідки відкривається вид на скелі червоного лежня, схили долини значно нижчі, а нахил річки зменшується. У цій частині долини лежать руїни монастиря Фрауенальб[de]. У Марксцелль Альб приймає Майзенбах справа. У Фішвайері[de] приймає Мозальб[de] зліва. Біля Бюзенбаха Альб повертає на північний захід. Великі частини заплав долини Альб та її приток у північному Шварцвальді є частиною природного заповідника Альбталь-унд-Зайтентелер[de] з 1994 року.
В Еттлінгені річка Альб залишає Шварцвальд рівно на половині своєї довжини і виходить на Верхньорейнську рівнину, повністю протікає через Еттлінген, а потім знову повертає своє річище на північ. У цій рівнинній місцевості деякі рукави, такі як Ерленграбен[de], відгалужуються ліворуч, і всі вони потім зливаються з Альбом. На цій ділянці вона протікає повз район Карлсруе Рюппурр[de].
Потім він перетинає федеральну автомагістраль 10 та тече вздовж неї в північно-західному напрямку через парк Гюнтера Клотца на південному заході Карлсруе — частково як межа району між Булахом і Байертгаймом — і, таким чином, утворює вісь однієї з найпопулярніших місцевих зон відпочинку Карлсруе. Вона протікає через Даксланден[de] великою лукою; однією з мальовничих пам'яток тут є гребля «Аппенмюле», де комунальне підприємство Карлсруе з 2000 року виробляє електроенергію; є тут і рибні сходи.
Далі Альб протікає впритул до Рейнського порту Карлсруе[de] поблизу Мюльбурга. На південно-східній околиці Карлсруе — Максау[de], де зліва в неї впадає найдовша притока Федербах[de], її течія повертає на північний-північний схід приблизно паралельно Рейну і протікає через нафтопереробний завод MiRO каналізованим способом. І нарешті на південний схід безпосередньо під входом до нафтового порту Карлсруе впадає в Рейн справа.
- ↑ LUBW-BRSWEB (Aggregierte Einzugsgebiete, Datensatzabfrage)
- ↑ LUBW-FG10 (Datensatzeintrag)
- ↑ Albrecht Greule: Deutsches Gewässernamenbuch. Walter de Gruyter GmbH & Co. KG, Berlin/Boston 2014, ISBN 978-3-11-057891-1 «Alb», Seite 29.
- Karte des Quellgebiets der Alb
- Touristische Karte des Quellgebiets der Alb
- Aktueller Wasserstand am Pegel Ettlingen
- Das Albtal
- Das Albtal. Natur und Kultur vom Schwarzwald bis zum Rhein, hrsg. von der Landesanstalt für Umweltschutz Baden-Württemberg (LfU). Verlag Regionalkultur, Ubstadt-Weiher 2005. ISBN 978-3-89735-279-7.
- Max Scheifele: Die Flößerei auf der Ettlinger Alb. Aus der Geschichte des Albtales. Katz, Gernsbach 1993, 148 S., ISBN 3-925825-60-6.
- F. A. Bran: Ettlingen und der Albgau im Wandel der Geschichte. Rundgang durch die Stadt, den Bezirk und das Albgau-Museum. Verlag G. Braun, Karlsruhe 1951.
- S. Kirchenbauer und R. Warda: Die Alb: Ein Fluß im Wechselspiel zwischen Mensch und Natur. Badenia Verlag, Karlsruhe 2001, ISBN 978-3-89735-357-2.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |