Баден-Вюртемберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ба́ден-Вю́ртемберг
Прапор Герб
Прапор Герб
Берлін Бремен Бремен Гамбург Нижня Саксонія Баварія Саарланд Шлезвіг-Гольштейн Бранденбург Саксонія Тюрингія Саксонія-Ангальт Мекленбург — Передня Померанія Баден-Вюртемберг Гессен Північний Рейн-Вестфалія Рейнланд-Пфальц Швейцарія Боденське озеро Австрія Люксембург Франція Бельгія Чехія Польща Нідерланди Данія Данія Щецинська затока Шлезвіг-Гольштейн Північне море Балтійське мореKarte
Опис зображення
Країна Німеччина
Столиця Штуттгарт
Площа 35.751,46 км²
Населення 10 879 618 ос. (31 грудня 2015[1])
Утворена 25 квітня 1952
Форма уряду парламентська республіка, самоврядний штат федерації
ВВП 376,28 млрд (2011)
Голова Вінфрід Кречманн (Зелені)
Уряд Зелені й СДПН
ISO 3166-2 DE-BW
Сайт www.baden-wuerttemberg.de

Ба́ден-Вю́ртемберг (нім. Land Baden-Württemberg) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в південно-західній частині країни. Столиця — місто Штуттгарт. Сусідами землі є Рейнланд-Пфальц, Гессен, Баварія, а також Швейцарія і Франція. Утворена 25 квітня 1952 року. Площа — 35.751,46 км². Населення — 10 879 618 ос. (31 грудня 2015[1]). На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. Зелені й СДПН очолюють земельний уряд. Голова уряду — Вінфрід Кречманн (Зелені). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 27 березня 2011 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (60 депутатів), Зелені (36), СДПН (35), ВДП (7). Має 6 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 376,28 млрд (2011). Борг землі становить 69,4 млрд € (31 грудня 2012)[2]. Рівень безробіття — 4,2 % (лютий 2014)[3]. Міжнародний код — DE-BW.

Назва[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Річка Райн формує західний кордон а також і велику частку південного кордону федеральної землі. Чорний Ліс (Schwarzwald), головний гірський масив держави, підвищується на схід рейнської долини. Високе плато Schwäbische Alb між Neckar, Чорним Лісом і Дунаєм — важливий Європейський вододіл. Баден-Вюртемберґ розділяє як Боденське озеро, так і передгір'я Альп з Швейцарією.

Дунай бере свій початок в Баден-Вюртемберґ біля міста Донауешінґен, в місці під назвою Фуртванґен в Чорному Лісі.

Столиця Штуттгарт; міста: Мангайм, Карлсруе, Гайльбронн, Гайдельберґ, Фрайбурґ, Пфорцгайм, Ульм, Бад Кроцінґен.

Історія[ред.ред. код]

Федеральна земля утворена у 1952 (у результаті плебісциту) злиттям земель Баден, Баден-Вюртемберґ і Гогенцоллерн-Вюртемберґ. Баден-Вюртемберґ поділений на 35 регіонів (Landkreise) і 9 незалежних міст (Stadtkreise).

Історичні постаті[ред.ред. код]

Список герцогів і королів Вюртемберґа
Герцоги

  • 1495—1496 — Ебергард І
  • 1496—1498 — Ебергард ІІ
  • 1498—1519 і 1534—1550 — Ульріх
  • 1550—1568 — Крістоф
  • 1568—1593 — Людвіґ
  • 1593—1608 — Фрідріх І
  • 1608—1628 — Йоган Фрідріх
  • 1628—1674 — Ебергард 3
  • 1674—1677 — Вільгельм Людвіґ
  • 1677—1733 — Ебергард Людвіґ
  • 1733—1737 — Карл Александр
  • 1737—1793 — Карл Євген
  • 1793—1795 — Людвіґ Євген
  • 1795—1797 — Фрідріх Євген
  • 1797—1805 — Фрідріх ІІ, з 1805 король Фрідріх І

Королі

  • 1805—1816 — Фрідріх І
  • 1816—1864 — Вільгельм І
  • 1864—1891 — Карл
  • 1891—1918 — Вільгельм ІІ

Ландтаг[ред.ред. код]

Вінфрід Кречманн, голова земельного уряду з 2011 року.

Розподіл місць у Баден-Вюртемберзькому ландтазі за результатами виборів 27 березня 2011 року. Уряд очолює коаліція Зелених і СДПН.

35
36
7
60
35 36 60 

Розподіл 138 місць:

   Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН): 35
   Союз 90/Зелені (Зелені): 36
   Вільна демократична партія (ВДП): 7
   Християнсько-демократичний союз (ХДС): 60


Господарство[ред.ред. код]

Розвинуте виробництво: вина, ювелірних виробів, годинників, музичних інструментів, текстилю, хімічних речовин, заліза, сталі, електричного устаткування, хірургічних інструментів.

Культура[ред.ред. код]

1945

Світова спадщина монастиря Маульбронн

Баден-Вюртемберґ є домівкою для двох ділянок Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Монастирський острів Райхенау на Боденському озері і Цистерціанського абатства монастиря Маульбронн. Вона також має частки у Верхньому Raetian Лайми, також є одним з об'єктів всесвітньої спадщини.

У Badische Landesbibliothek в Карлсруе, зберігається «Пісня про Нібелунгів». 3 повного рукопису 13-го століття були призначені спільно в липні 2009 року ЮНЕСКО Всесвітній реєстр.

В тунелях Барбара є покинутий тунель в постачаннях Оберід біля Фрайбурґа. Об'єкт Барбара підлягає особливому захисту, відповідно до норм Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Він використовується з 1975 року як місце приховування Центральної Федеративної Республіки Німеччина про зберігання архівних документів фотографічно з високим національним або культурне значення. У Європі це найбільший архів для довгострокового архівування. З 1978 року притулок вступив до Міжнародного реєстру об'єктів під особливою охороною ЮНЕСКО в Парижі.

На півдні і вздовж Рейну святкується Швабо-Алеманский карнавал.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Alle politisch selbständigen Gemeinden mit ausgewählten Merkmalen am 30.09.2016 (3. Quartal 2016) (файл xls, 4,86 МБ) (нім.)
  2. Schulden der öffentlichen Haushalte, Stand 31. Dezember 2012. Online auf www.destatis.de.
  3. Arbeitslosenquoten im Februar 2014 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2014-02-27. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаґ, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання[ред.ред. код]

Flag of Rhineland-Palatinate.svg Рейнланд-Пфальц Flag of Hesse.svg Гессен Flag of Bavaria (lozengy).svg Баварія
Франція Франція Gray compass rose.svg Flag of Bavaria (lozengy).svg Баварія
Швейцарія Швейцарія Flag of Bavaria (lozengy).svg Баварія