Баден-Вюртемберг
| Ба́ден-Вю́ртемберг | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | Німеччина | ||||
| Столиця | Штутгарт | ||||
| Площа | 35.751,46 км² | ||||
| Населення | 11 103 043 осіб (31 грудня 2020[1]) | ||||
| Густота | 311 осіб/км² | ||||
| Утворена | 25 квітня 1952 | ||||
| Форма уряду | парламентська республіка, самоврядний штат федерації | ||||
| ВВП | 493,27 млрд € (2017)[2] | ||||
| Борг | 45,0 млрд € (31 грудня 2019)[3] | ||||
| Голова | Вінфрид Кречман (Зелені) | ||||
| Уряд | Зелені й ХДС | ||||
| Ландтаг | ХДС (43 депутатів), Зелені (47), СДПН (19), ВДП (12), АдН (18) та позафракційні (4) | ||||
| Останні вибори | 14 березня 2021 | ||||
| Наступні вибори | 2026 | ||||
| Голосів у Бундесраті | 6 | ||||
| ISO | DE-BW | ||||
| Сайт | baden-wuerttemberg.de | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
Ба́ден-Вю́ртемберг (нім. Land Baden-Württemberg) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в південно-західній частині країни. Столиця — місто Штутгарт. Сусідами землі є Райнланд-Пфальц, Гессен, Баварія, а також Швейцарія й Франція. Утворена 25 квітня 1952 року. Площа — 35.751,46 км². Населення — 11 103 043 осіб (31 грудня 2020[1]). На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. Зелені й ХДС очолюють земельний уряд. Голова уряду — Вінфрид Кречман (Зелені). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 14 березня 2021 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (43 депутатів), Зелені (47), СДПН (19), ВДП (12), АдН (18) та позафракційні (4). Має 6 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 493,27 млрд € (2017)[2]. Борг землі становить 45,0 млрд € (31 грудня 2019)[3]. Рівень безробіття — 3,1 % (листопад 2019)[4]. Міжнародний код — DE-BW.
- Баден-Вюртемберг (нім. Baden-Württemberg) — найпоширеніша назва землі.
- Земля Баден-Вюртемберг (нім. Land Baden-Württemberg) — офіційна назва землі.
- Бад-Вюртемберг (фр. Bade-Wurtemberg).
Річка Рейн формує західний кордон, а також і велику частку південного кордону федеральної землі. Шварцвальд (Чорний Ліс), головний гірський масив держави, підвищується на схід рейнської долини. Високе плато Швабський Альб між річкою Неккар, Чорним Лісом і Дунаєм — важливий Європейський вододіл. Баден-Вюртемберг розділяє як Боденське озеро, так і передгір'я Альп із Швейцарією.
Дунай бере свій початок в Баден-Вюртемберзі біля міста Донауешинген, у місці під назвою Фуртванген-ім-Шварцвальд у Чорному Лісі.
Столиця Штуттгарт; міста: Мангайм, Карлсруе, Гайльбронн, Гайдельберг, Фрайбург, Пфорцгайм, Ульм, Бад-Кроцінген.
Федеральна земля утворена 1952 року (у результаті плебісциту) злиттям земель Баден, Баден-Вюртемберг і Гогенцоллерн-Вюртемберг. Баден-Вюртемберг поділений на 35 регіонів (Landkreise) і 9 незалежних міст (Stadtkreise).
- 1805—1816 — Фрідріх I
- 1816—1864 — Вільгельм I
- 1864—1891 — Карл
- 1891—1918 — Вільгельм II

Розподіл місць у Баден-Вюртемберзькому ландтазі за результатами виборів 14 березня 2021 року. Уряд очолює коаліція Зелених і ХДС.
Розподіл 154 місць:
Розвинене виробництво: вина, ювелірних виробів, годинників, музичних інструментів, текстилю, хімічних речовин, заліза, сталі, електричного устаткування, хірургічних інструментів.

Баден-Вюртемберг є домівкою для двох ділянок Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: монастирського острова Райхенау на Боденському озері та Цистерціанського абатства монастиря Маульбронн.
У Badische Landesbibliothek у Карлсруе зберігається «Пісня про Нібелунгів».
У тунелях Барбара є покинутий тунель неподалік Оберіду біля Фрайбурга. Об'єкт Барбара підлягає особливому захисту, згідно з нормами Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Він використовується з 1975 року як головне місце зберігання архівних документів, зокрема фотографій, Федеративної Республіки Німеччина великого національного або культурного значення. У Європі це найбільший архів для довгострокового архівування. Із 1978 року об'єкт увійшов до Міжнародного реєстру об'єктів, що перебувають під особливою охороною ЮНЕСКО в Парижі.
На півдні і вздовж Рейну святкують Швабо-Алеманський карнавал.
Як свідчать архівні документи дієцезії Ротенбург-Штутгарт (Rottenburg-Stuttgart), перші згадки про українських греко-католиків на теренах землі датуються 1938 роком. Початком регулярного парафіяльного життя вважають повоєнний період. У двох таборах для переміщених осіб Ludwigsburg та Stuttgart-Zuffenhausen у 1944-1950 роках існували українські душпастирства[5].
На схилі поля поміж містечками Гросзаксенгайм та Унтерріксінген (Großsachsenheim та Unterriexingen): 71706 Sachsenheim, Oberriexinger Str. (48.943867, 9.049386) розташовані поховання 667 іноземних примусових працівників, з яких 410 – українці. У 1942-1943 роках у місті Бітіггайм (Bietigheim) був розташований табір тимчасового перебування примусових працівників зі Східної Європи. Для них, поблизу містечка Заксенгайм (Sachsenheim), був облаштований окремий лікарняний табір, у якому хоч і лікували, однак можливості повноцінного лікування були обмеженими. Померлих ховали на окремому цвинтарі поблизу лікарняного табору[6].
Після Другої світової війни, у Штутгарті існував також український табір біженців у Функен-Касерне. При таборі заснувалася православна громада УАПЦ імені святого рівноапостольного князя українського Володимира. Центр УАПЦ землі Баден-Вюртемберг знаходився неподалік від Штутгарту, у місті Есслінген. Там перебував також тодішній єпископ УГКЦ Платон. Українські церкви існували також в Людвігсбургу та Шорндорфі[7].
У Штутгарті проживав учасник бою під Крутами в складі 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького, політв'язень радянських тюрем, протопресвітер, багаторічний настоятель церкви Святого Духа в Штутгарті Бурко Демид Григорович[8].
У 2014 році футбольний клуб «Штутгарт» підписав контракт з 21-річним українським нападником Борисом Тащи[9].
2015 року за ініціативою українських активістів заснована Спілка українців у Штутгарті[10].
Із січня 2016 року на правах оренди за «Штутгарт» виступав екснападник «Динамо» Артем Кравець[11].
15 вересня 2022 року за підтримки організації «Flüchtlinge und wir» місцева влада міста Герренберг відкрила безкоштовні курси для українок з дітьми, котрі перебувають у місті через російську агресію проти України[12].
10 жовтня 2024 року з благословення Високопреосвященнійшого Архієпископа Західноєвропейського Владики Даниїла (Зелінського) в Штутгарті утворена православна парафія святої Трійці[7].
- ↑ Statistisches Landesamt Baden-Württemberg – Bevölkerung nach Nationalität und Geschlecht am 31. Dezember 2020 (нім.)
- ↑ Statistik informiert … Nr. 58/2018 (PDF). Statistisches Amt für Hamburg und Schleswig-Holstein. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2021. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ Ministerium für Finanzen Baden-Württemberg. fm.baden-wuerttemberg.de. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020. [Архівовано 2020-08-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
- ↑ Парафія Святого Василія Великого (м. Штутгарт, Німеччина). Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ Поблизу Штутгарта відкрили невідоме досі поховання українців-примусових працівників 1942-43 років. ФОТО. kolo.news (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ а б Історія Української Православної Церкви в Діаспорі. Українська Православна Церква Вселенського Патріхату у Штутгарті (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ Ті, що вижили. 37 портретів крутянців. Історична правда. Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ Українець Борис Тащі став гравцем німецького "Штутгарта". РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ Rokytskyy, Roman. Спілка українців у Штутгарті. dach-ukraine.de (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ Zaxid.net (20 квітня 2016). Український футболіст є одним із найбільш високооплачуваних у німецькому «Штутгарті». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ Deutschkurs mit Kinderbetreuung für Ukrainerinnen | Stadt Herrenberg. www.herrenberg.de. Процитовано 1 вересня 2022.
- Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баден-Вюртемберг
Географічні дані про Баден-Вюртемберг // OpenStreetMap- http://www.baden-wuerttemberg.de/ [Архівовано 2 липня 2007 у Wayback Machine.]

