Перейти до вмісту

Баден-Вюртемберг

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про: Баден (значення) та Вюртемберг (значення).
Ба́ден-Вю́ртемберг
Прапор Герб
Прапор Герб
KarteБерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське море
Karte
Країна Німеччина
Столиця Штутгарт
Площа 35.751,46 км²
Населення 11 103 043 осіб (31 грудня 2020[1])
Густота 311 осіб/км²
Утворена 25 квітня 1952
Форма уряду парламентська республіка, самоврядний штат федерації
ВВП 493,27 млрд € (2017)[2]
Борг 45,0 млрд € (31 грудня 2019)[3]
Голова Вінфрид Кречман (Зелені)
Уряд Зелені й ХДС
Ландтаг ХДС (43 депутатів), Зелені (47), СДПН (19), ВДП (12), АдН (18) та позафракційні (4)
Останні вибори 14 березня 2021
Наступні вибори 2026
Голосів у Бундесраті 6
ISO DE-BW
Сайт baden-wuerttemberg.de
Мапа
Мапа

Ба́ден-Вю́ртемберг (нім. Land Baden-Württemberg) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в південно-західній частині країни. Столиця — місто Штутгарт. Сусідами землі є Райнланд-Пфальц, Гессен, Баварія, а також Швейцарія й Франція. Утворена 25 квітня 1952 року. Площа — 35.751,46 км². Населення — 11 103 043 осіб (31 грудня 2020[1]). На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. Зелені й ХДС очолюють земельний уряд. Голова уряду — Вінфрид Кречман (Зелені). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 14 березня 2021 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (43 депутатів), Зелені (47), СДПН (19), ВДП (12), АдН (18) та позафракційні (4). Має 6 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 493,27 млрд € (2017)[2]. Борг землі становить 45,0 млрд € (31 грудня 2019)[3]. Рівень безробіття — 3,1 % (листопад 2019)[4]. Міжнародний код — DE-BW.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Баден-Вюртемберг (нім. Baden-Württemberg) — найпоширеніша назва землі.
  • Земля Баден-Вюртемберг (нім. Land Baden-Württemberg) — офіційна назва землі.
  • Бад-Вюртемберг (фр. Bade-Wurtemberg).

Географія

[ред. | ред. код]

Річка Рейн формує західний кордон, а також і велику частку південного кордону федеральної землі. Шварцвальд (Чорний Ліс), головний гірський масив держави, підвищується на схід рейнської долини. Високе плато Швабський Альб між річкою Неккар, Чорним Лісом і Дунаєм — важливий Європейський вододіл. Баден-Вюртемберг розділяє як Боденське озеро, так і передгір'я Альп із Швейцарією.

Дунай бере свій початок в Баден-Вюртемберзі біля міста Донауешинген, у місці під назвою Фуртванген-ім-Шварцвальд у Чорному Лісі.

Столиця Штуттгарт; міста: Мангайм, Карлсруе, Гайльбронн, Гайдельберг, Фрайбург, Пфорцгайм, Ульм, Бад-Кроцінген.

Історія

[ред. | ред. код]

Федеральна земля утворена 1952 року (у результаті плебісциту) злиттям земель Баден, Баден-Вюртемберг і Гогенцоллерн-Вюртемберг. Баден-Вюртемберг поділений на 35 регіонів (Landkreise) і 9 незалежних міст (Stadtkreise).

Докладніше: Вюртемберг

Королі

[ред. | ред. код]
  • 1805—1816 — Фрідріх I
  • 1816—1864 — Вільгельм I
  • 1864—1891 — Карл
  • 1891—1918 — Вільгельм II

Ландтаг

[ред. | ред. код]
Вінфрід Кречманн, голова земельного уряду з 2011 року.

Розподіл місць у Баден-Вюртемберзькому ландтазі за результатами виборів 14 березня 2021 року. Уряд очолює коаліція Зелених і ХДС.

19
58
18
42
17
19 58 18 42 17 

Розподіл 154 місць:


Господарство

[ред. | ред. код]

Розвинене виробництво: вина, ювелірних виробів, годинників, музичних інструментів, текстилю, хімічних речовин, заліза, сталі, електричного устаткування, хірургічних інструментів.

Культура

[ред. | ред. код]
1945

Баден-Вюртемберг є домівкою для двох ділянок Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: монастирського острова Райхенау на Боденському озері та Цистерціанського абатства монастиря Маульбронн.

У Badische Landesbibliothek у Карлсруе зберігається «Пісня про Нібелунгів».

У тунелях Барбара є покинутий тунель неподалік Оберіду біля Фрайбурга. Об'єкт Барбара підлягає особливому захисту, згідно з нормами Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Він використовується з 1975 року як головне місце зберігання архівних документів, зокрема фотографій, Федеративної Республіки Німеччина великого національного або культурного значення. У Європі це найбільший архів для довгострокового архівування. Із 1978 року об'єкт увійшов до Міжнародного реєстру об'єктів, що перебувають під особливою охороною ЮНЕСКО в Парижі.

На півдні і вздовж Рейну святкують Швабо-Алеманський карнавал.

Українці в Баден-Вюртемберг

[ред. | ред. код]

Як свідчать архівні документи дієцезії Ротенбург-Штутгарт (Rottenburg-Stuttgart), перші згадки про українських греко-католиків на теренах землі датуються 1938 роком. Початком регулярного парафіяльного життя вважають повоєнний період. У двох таборах для переміщених осіб Ludwigsburg та Stuttgart-Zuffenhausen у 1944-1950 роках існували українські душпастирства[5].

На схилі поля поміж містечками Гросзаксенгайм та Унтерріксінген (Großsachsenheim та Unterriexingen): 71706 Sachsenheim, Oberriexinger Str. (48.943867, 9.049386) розташовані поховання 667 іноземних примусових працівників, з яких 410 – українці. У 1942-1943 роках у місті Бітіггайм (Bietigheim) був розташований табір тимчасового перебування примусових працівників зі Східної Європи. Для них, поблизу містечка Заксенгайм (Sachsenheim), був облаштований окремий лікарняний табір, у якому хоч і лікували, однак можливості повноцінного лікування були обмеженими. Померлих ховали на окремому цвинтарі поблизу лікарняного табору[6].

Після Другої світової війни, у Штутгарті існував також український табір біженців у Функен-Касерне. При таборі заснувалася православна громада УАПЦ імені святого рівноапостольного князя українського Володимира. Центр УАПЦ землі Баден-Вюртемберг знаходився неподалік від Штутгарту, у місті Есслінген. Там перебував також тодішній єпископ УГКЦ Платон. Українські церкви існували також в Людвігсбургу та Шорндорфі[7].

У Штутгарті проживав учасник  бою під Крутами в складі 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького, політв'язень радянських тюрем, протопресвітер, багаторічний настоятель церкви Святого Духа в Штутгарті Бурко Демид Григорович[8].

У 2014 році футбольний клуб «Штутгарт» підписав контракт з 21-річним українським нападником Борисом Тащи[9].

2015 року за ініціативою українських активістів заснована Спілка українців у Штутгарті[10].

Із січня 2016 року на правах оренди за «Штутгарт» виступав екснападник «Динамо» Артем Кравець[11].

15 вересня 2022 року за підтримки організації «Flüchtlinge und wir» місцева влада міста Герренберг відкрила безкоштовні курси для українок з дітьми, котрі перебувають у місті через російську агресію проти України[12].

10 жовтня 2024 року з благословення Високопреосвященнійшого Архієпископа Західноєвропейського Владики Даниїла (Зелінського) в Штутгарті утворена православна парафія святої Трійці[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Statistisches Landesamt Baden-Württemberg – Bevölkerung nach Nationalität und Geschlecht am 31. Dezember 2020 (нім.)
  2. ↑ Statistik informiert … Nr. 58/2018 (PDF). Statistisches Amt für Hamburg und Schleswig-Holstein. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2021. Процитовано 19 червня 2018.
  3. ↑ Ministerium für Finanzen Baden-Württemberg. fm.baden-wuerttemberg.de. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020. [Архівовано 2020-08-05 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
  5. ↑ Парафія Святого Василія Великого (м. Штутгарт, Німеччина). Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
  6. ↑ Поблизу Штутгарта відкрили невідоме досі поховання українців-примусових працівників 1942-43 років. ФОТО. kolo.news (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
  7. ↑ а б Історія Української Православної Церкви в Діаспорі. Українська Православна Церква Вселенського Патріхату у Штутгарті (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
  8. ↑ Ті, що вижили. 37 портретів крутянців. Історична правда. Процитовано 7 серпня 2025.
  9. ↑ Українець Борис Тащі став гравцем німецького "Штутгарта". РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 серпня 2025.
  10. ↑ Rokytskyy, Roman. Спілка українців у Штутгарті. dach-ukraine.de (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
  11. ↑ Zaxid.net (20 квітня 2016). Український футболіст є одним із найбільш високооплачуваних у німецькому «Штутгарті». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
  12. ↑ Deutschkurs mit Kinderbetreuung für Ukrainerinnen | Stadt Herrenberg. www.herrenberg.de. Процитовано 1 вересня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання

[ред. | ред. код]
Рейнланд-Пфальц Гессен Баварія
Франція Франція Баварія
Швейцарія Швейцарія Баварія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баден-Вюртемберг&oldid=47745658