Альфонс Бо де Роша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфонс Бо де Роша
фр. Alphonse Eugène Beau
Народився 9 квітня 1815(1815-04-09)[2][3][4]
Дінь-ле-Бен
Помер 27 березня 1893(1893-03-27)[1][2][…] (77 років)
Венсенн
Країна  Франція
Діяльність винахідник, інженер, railway engineer
Знання мов німецька[1]

Альфонс Бо де Роша (фр. Alphonse Eugène Beau de Rochas) (нар. 9 квітня 1815, Дінь-ле-Бен, Альпи Верхнього Провансу, Франція — пом. 27 березня 1893) — французький інженер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Альфонс Бо де Роша народився у містечку Дінь-ле-Бен. Вивчав теоретичні та практичні аспекти роботи парових машин, пізніше — двигунів внутрішнього згоряння. Розробив теоретичні принципи роботи чотиритактного двигуна внутрішнього згоряння, найголовніше — стиснення робочої суміші перед запалюванням. Автор книги під назвою «Дослідження практичних умов використання тепла як основної сили руху», що вийшла у Парижі в 1863 році.

У 1862 році Бо де Роша отримав патент на двигун, робота якого була побудована на описаних ним принципах. Однак через фінансову скруту, що перешкодили інженеру сплатити мито за оформлення патенту, він його втратив. Відсутність належної матеріальної бази завадила Бо де Рошу розкрити свій потенціал, і він помер у бідності, забутий усіма.

Примітки[ред. | ред. код]