Алєйніково (Бєлгородська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Алєйніково
рос. Алейниково
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бєлгородська область
Муніципальний район Алексєєвський район
Поселення Алєйниківське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 14205801001[1]
Код ЗКТМО: 14605404101
Основні дані
Населення 490 осіб (2013 рік)
Поштові індекси 309812[2]
Телефонний код +7 47234
Географічні координати: 50°28′ пн. ш. 38°50′ сх. д. / 50.467° пн. ш. 38.833° сх. д. / 50.467; 38.833Координати: 50°28′ пн. ш. 38°50′ сх. д. / 50.467° пн. ш. 38.833° сх. д. / 50.467; 38.833
Часовий пояс UTC+3
Відстань
До центру муніципального району/міського округу (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
158

До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

594

Мапа
Алєйніково (Росія)
Алєйніково
Алєйніково

Алєйніково (Бєлгородська область)
Алєйніково
Алєйніково

Мапа

Алєйніково (рос. Алейниково, укр. Олійникове) — село Алексєєвського району Бєлгородської області Росії. Входить до складу Алєйниківського сільського поселення. Населення — 490 осіб (2013 рік).

Географія[ред. | ред. код]

У селі є 11 вулиць:

  • Центральна вулиця;
  • Нова вулиця;
  • Садова вулиця;
  • Паркова вулиця;
  • Світла вулиця;
  • Лугова вулиця;
  • Південна вулиця;
  • 1-й Центральний провулок;
  • 2-й Центральний провулок;
  • 1-й Парковий провулок;
  • 2-й Парковий провулок.

Історія[ред. | ред. код]

Село Алєйніково (спочатку Олійникове, Юрків) виникло як і багато інших населених пунктів Слобідської України в першій половині 18 століття, коли загроза татарських набігів минула і люди могли не наражаючи себе на небезпеку, займатися землеробством.

До середини 20 століття Алєйніково називалося слободою і лише пізніше стало іменуватися селом.

У документах перепису 1795 згадується як хутір Юрків — один з хуторів Олексіївської вотчини графа Н. П. Шереметьєва. В цей час у селі проживало 300 осіб. Усі — українці.

У 1835 році в слободі споруджена церква і слобода була перейменована в село Олійникове. У 1890 році в селі налічувалося 154 двори, що займалися рослинництвом і вирощуванням худоби, 2 рази на рік відбувалися ярмарки.

Перша школа в селі була побудована у 1903 році (Нині використовується як школа початкових класів). З 1911 року у селі діяло позиково-ощадне товариство, відтак прокатно-зерноочисний пункт, вигідним став кустарний промисел, з'явилися місцеві олійниці, вітряні млини.

До 1929 року змінився звичний уклад сільського життя. Село постраждало від насильної колективізації, репресій та Голодомору 1932–1933 років, а відтак зазнало подальшої русифікації.

Економіка[ред. | ред. код]

Нині у селі діють підприємства:

  • Сільськогосподарський виробничий кооператив «Алєйникове», спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарської продукції (рослинництво і тваринництво);
  • Свиноферма «Алексєєвський бекон»;
  • СФГ «Борть» з розвитку бджільництва.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]